Майже 1000 днів полону РФ: чи вийде харківський студент Шкрябін на волю

Росіяни захопили у полон студента Микиту Шкрябіна у селі Вільхівка 29 березня 2022 року. МГ «Об’єктив» з’ясовує, чи є реальні перспективи у нього та десятків тисяч цивільних українців звільнитися із буцегарень РФ.

За майже 1000 днів, що провів у полоні Микита Шкрябін, його мати Тетяна до яких тільки інстанції не зверталася. Саме завдяки її наполегливості про долю студента Харківського національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого згадали у доповіді Верховного комісара ООН з прав людини. Проте історія Микити – зовсім не поодинока. У російському полоні, за даними, які озвучила українська делегація в Раді Європи, перебувають близько 66 тисяч наших громадян.

З них десятки тисяч – цивільні. І їхні родичі не можуть добитися тих само відповідей, які шукає Тетяна Шкрябіна: чи взагалі існує дієвий механізм для звільнення цивільних українців, яких росіяни утримують за ґратами. На прикладі цієї однієї історії ми досліджуємо загальну проблему, яка стосується десятків тисяч українських родин.

Російський суд має визнати харківського студента цивільним

Адвокат Микити Шкрябіна Леонід Соловйов, котрий захищає студента у російських судах, досі жодного разу не зміг поспілкуватися зі своїм підзахисним. Відмову Міноборони РФ пояснило тим, що Шкрябін має статус військовополоненого.

«Відповідно, ніде не написано прямо у конвенціях, що йому мають надати спілкування з адвокатом, отже, не дають», – розповів Соловйов.

Попри це законний механізм звільнення Шкрябіна, на думку російського адвоката, існує.

«Це судове рішення, за яким Шкрябін має бути визнаний цивільною особою та відпущений», – каже Соловйов.

Не виключає він і варіант із обміном.

«Як і будь-який адвокат, я хочу, щоб мій клієнт був вільний, і якщо є можливість вплинути на це з точки зору внесення його до списку обміну, це буде добре», – зазначив Соловйов.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення із російських буцегарень та колоній звільнили 3672 військовополонених, серед яких 178 цивільних осіб і 3504 військовослужбовці. Серед звільнених були 252 жінки: 209 військових і 43 цивільні. Отже, цивільних все ж таки звільняють.

МГ «Об’єктив» звернулися до кількох джерел, щоб з’ясувати, яка ймовірність у цивільних українців бути обміняними.

«Обміни цивільних на військовополонених можуть спровокувати затримання нових заручників»

Першою інстанцією, куди ми адресували запитання, став Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

«Цивільні не можуть бути полоненими. Це некоректне формулювання», – одразу розставив точки над «І» речник Координаційного штабу Петро Яценко.

Адже Стаття 4 Женевської Конвенції прямо говорить, що захоплення у заручники осіб, які не беруть участь у війні, є злочином.

«Цивільних українців агресор утримує без жодних правових підстав. Ці люди фактично незаконно позбавлені волі. Якщо стосовно військовополонених діють норми міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевські конвенції, то цивільні не мають бути утримувані в неволі взагалі. Обміни цивільних на полонених військовослужбовців рф можуть спровокувати затримання нових заручників на тимчасово окупованих територіях України. Тому робота з цивільними відрізняється від аналогічної роботи з полоненими», – пояснює проблему Яценко.

Механізм обміну цивільних має бути іншим – Буткевич

Яценку вторить колишній військовополонений, правозахисник і журналіст Максим Буткевич, якого звільнили під час обміну 19 жовтня цього року. Перебуваючи на реабілітації, Буткевич поділився із «Об’єктивом» поглядом на проблему. До речі, його в російських судах захищав той самий адвокат – Леонід Соловйов.

«Щодо інструментів звільнення військовополонених – вони є, бо ми це бачимо: обміни відбуваються. З цивільними, наскільки я розумію, складніше. Але можу сказати лише те, що розумію на тепер: міняти цивільних так само як міняють військовополонених (скажімо, наших цивільних на їхніх військових) – це означає заохочувати їх до того, аби постійно поповнювати свій “обмінний фонд”, просто нагрібаючи людей з окупованих територій, спричиняючи тим самим ще більшу кількість ув’язнень і страждань. Тому механізм має бути іншим. Цивільних уже звільняли, як ми бачили. Які інструменти були там залучені – це, певно, знають ті, хто ці звільнення організовував», – зазначив Буткевич.

Майже 66 тисяч українців у російському полоні

Як саме КШ вже вдалося витягнути 178 цивільних, Петро Яценко не каже. Не оприлюднює він і кількість цивільних українців, яких захопили росіяни.

«Росіяни не дають нам офіційної інформації, скільки саме цивільних вони утримують. Ми маємо власні дані, але частина з них не підтверджена, тому ми не оприлюднюємо цифри. Ми подаємо на обмін усіх без винятку. Інформація про окремих осіб доступна рідним та близьким. Ми не коментуємо на загал окремі справи поневолених українців, щоби не завадити перемовинам і обмінному процесу», – заявив речник КШ.

Натомість за кордоном офіційні представники України вже оприлюднювали, скільки українців наразі перебувають у полоні росіян. Це зробила на парламентській асамблеї Ради Європи 2 жовтня цього року нардепка-харків’янка Марія Мезенцева, яка була головою української делегації.

Читайте також: Військова допомога США пішла з молотка в Харкові: на що збирали гроші (сюжет)

«Вона повідомила, що підтверджена цифра 65 956 людей. Це військовополонені, цивільні ув’язнені, зниклі безвісти. Дітей рахують окремо. Зниклих безвісти, підтверджених, 50 916. Скільки з них цивільних, скільки військових, незрозуміло. Є думка, що цивільних більше, ніж військових, але я думаю, що багато й тих, і тих», – повідомив МГ «Об’єктив» правозахисник Євген Захаров.

Підтверджених полонених, згідно з доповіддю Мезенцевої, 15 040 осіб.

«Із них приблизно 10 000 – це військовополонені, а 5 000 – це підтверджені цивільні в’язні. Але щодо військовополонених, відомо, де знаходяться, в якій колонії сидять, приблизно 7000 людей. А з 5000 цивільних, відомо, де знаходяться лише 1700. А 3300 – невідомо. І апріорі, ми маємо припускати, що всі ті, цивільні зниклі безвісти вони також десь сидять. І їх десятки тисяч із цих 50 040. Ба більше, наша делегація у Страсбурзі казала, що насправді ще більше, просто вони називають підтверджені цифри», – розповів Захаров.

Він теж констатує: механізму повернення цивільних не існує.

«У цивільних шансів вийти на свободу майже немає. За всі оці обміни повернули 3672 людей, із них цивільних – тільки 178. Це цивільні, яких обмінювали за спеціальних обставин. Наприклад, коли обмінювали релігійних діячів, важливих для РФ, зокрема, Іонафана, митрополита Вінницького. Він вже не молодий, йому 75 років, і доволі хворий за віком. Але він особистий друг патріарха Кирила, і той писав листа та клопотав. То коли міняли Іонафана, віддали 10 цивільних, зокрема Нарімана Джеляла (заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, захопленого у Криму у 2021 році – прим. ред.), двох греко-католицьких священників, декількох людей, що були захоплені ще до повномасштабного», – навів приклад Захаров.

Тож в українських цивільних загалом і Максима Шкрябіна зокрема є дві надії, обидві досить хиткі. Перша – допомога нечисленних російських адвокатів, які попри шалений тиск, намагаються добитися від судів рішень про визнання захоплених українців цивільними. Друга – розробка та узгодження механізму звільнення цивільних. Проте в цьому відверто не зацікавлена російська сторона. Тож більшість захоплених росіянами українських громадян наразі залишаються в заручниках у загарбників на невизначений термін.

Читайте також: З пекла до мирного життя: як у Харкові ветерани допомагають побратимам (сюжет)