Сьогодні 4 грудня: яке свято та день в історії

4 грудня в Україні – День ракетних військ та артилерії. У 1918-му президент США Вудро Вільсон вперше в історії країни відплив до Європи для участі у Версальській мирній конференції. У 1939-му в СРСР вийшов указ про розмежування областей між УРСР та БРСР, через який Україна втратила Берестейщину. У 1987-му після аварії на ЧАЕС відновили роботу 3-го енергоблока. У 1997-му в Оттаві підписали Конвенцію про заборону протипіхотних мін.

Свята та пам’ятні дати 4 грудня

4 грудня в Україні – День ракетних військ та артилерії.

У світі – Міжнародний день банків.

Також відзначають: Міжнародний день гепарда, День ігрових кубиків, День надзвичайних відзнак трудового колективу, День носіння коричневого взуття, День печива, День “Список Санта-Клауса”.

4 грудня в історії

4 грудня 1918 року президент США Вудро Вільсон відплив до Європи, щоб взяти участь у Версальській мирній конференції. Докладніше.

4 грудня 1939 року президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про розмежування областей між Українською та Білоруською РСР. В Україні створили Львівську, Дрогобицьку, Станіславську, Тернопільську, Волинську та Рівненську області. Але при цьому країна втратила Берестейщину. Докладніше.

4 грудня 1987 року в експлуатацію після аварії на ЧАЕС ввели третій енергоблок. Докладніше.

4 грудня 1991 року  незалежність України визнали Литва та Латвія.

4 грудня 1997 року в Оттаві завершилося дводенне підписання Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення. Вона також відома як Оттавська конвенція. За два дні її підписали 122 країни. Документ залишили відкритим для підписання й надалі. Наразі до конвенції приєдналися 164 країни світу. При цьому серед них немає трьох постійних членів Ради безпеки ООН: Росії, Китаю та США. Також у списку 35 країн, які не стали відмовлятися від протипіхотних мін: Індія, Пакистан, Ізраїль, Іран, Південна та Північна Кореї, Єгипет, ОАЕ тощо.

“Критики вважають договір наївним та ідеалістичним, оскільки він намагається стерти реальність загроз безпеці, які змушують армії та сили оборони покладатися на наземні міни для захисту від вторгнення та терористичних атак. У результаті ратифікація була далеко не загальною, і багато держав, які наразі не мають наміру ратифікувати договір, володіють великими запасами протипіхотних мін”, – пишуть автори англомовної Вікіпедії.

Україна підписала конвенцію у лютому 1999 року в Нью-Йорку. На той момент країна мала п’ятий за обсягом арсенал протипіхотних мін у світі (більше накопичили тільки РФ, Китай, США та Пакистан). Запаси, які дісталися Україні у спадок від СРСР, за даними Держекоінспекції, становили близько 6 млн мін типу ПФМ-1. Верховна Рада ратифікувала документ 18 травня 2005 року. У 2020 році, коли в Україні вже сьомий рік точилася війна, заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко інформував, що країна продовжує дотримуватися зобов’язань, які взяла на себе в рамках Оттавської конвенції.

“”Ми підтримуємо міжнародні зусилля, спрямовані на повне виконання Оттавської конвенції. Відповідно до своїх зобов’язань, передбачених статтею 4 Оттавської конвенції, Україна знищила понад 3 мільйони протипіхотних мін та продовжує амбіційний проєкт утилізації протипіхотних мін ПФМ-1 та ПФМ-1C”, – заявив він під час засідання за участі іноземних дипломатів, яке було присвячене безпековому діалогу щодо стрілецької зброї та легких озброєнь, запасів звичайних боєприпасів і робіт з розмінування, писав тоді Укрінформ.

З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україні дедалі частіше порушують питання виходу з конвенції, втім, юридично цього поки що не сталося. За фактом протипіхотні міни для захисту від окупантів застосовують, оскільки ними активно користується армія РФ і небезпеки для цивільних вже не уникнути.

При цьому українські запаси після багаторічного знищення незрівнянні з російськими. Досі жодна країна не передавала Україні такий тип озброєнь. І лише кілька тижнів тому, у листопаді 2024-го, такий намір підтвердив міністр оборони США Ллойд Остін. Упродовж майже трьох років повномасштабного вторгнення РФ Сполучені Штати відмовлялися надавати Україні протипіхотні міни. Це пояснювалося політикою Штатів у цьому питанні. Хоча країна й не підписала Оттавську конвенцію, вона все ж таки “ривками” рухалася в цьому напрямку. Обмеження на використання та придбання протипіхотних мін запроваджували за часів президентства Барака Обами. Згодом ці рішення “відкотив” Дональд Трамп. Але адміністрація Джо Байдена повернулася до підходів Обами. Ще влітку 2022-го Білий дім заявляв, що США не вироблятимуть і не закуповуватимуть протипіхотні міни, а також не підтримуватимуть жодну іншу країну в застосуванні цих мін, а також зобов’язуються поступово знищувати наявні запаси. Винятком залишалося лише використання цього типу зброї на Корейському півострові (при цьому посилалися на “унікальні обставини”). Зараз приблизно такими ж “унікальними обставинами” в Пентагоні пояснюють зміну політики щодо України. Заступниця прессекретаря голови Пентагону Сабріна Сінгх заявила, що “поле бою та боротьба (в Україні – Ред.) змінилися”.

“Росія змінила свою тактику. Вона не веде наступ механізованими силами, а веде його піхотою. Тому ці протипіхотні міни і те, як їх можна буде використовувати на полі бою, будуть потрібні Україні”, – прокоментувала Сінгх.

Протипіхотні міни увійшли до нового пакету допомоги Україні в розмірі 725 мільйонів доларів, про надання якого оголосив Пентагон 2 грудня.

Церковне свято 4 грудня

4 грудня за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять великомучениці Варвари та мучениці Юліанії. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо день морозний, але сонячний, то зима буде м’якою.

Якщо сильний мороз і вітер, то холоднеча триватиме довго, а наступне літо буде посушливим.

Якщо випало багато снігу, то вся зима буде сніжною.

Що не можна робити 4 грудня

Не можна займатися важкою фізичною роботою.

Не можна бити й обзивати дитину.

Не можна брати та давати гроші в борг.