«Феномен Харкова – у єднанні навколо прапора» – політологиня Біденко

В Україні триває рецентралізація влади. Політична ситуація Харкова більш стабільна, ніж у багатьох регіонах. Але відновлення може змінити це.

Такі тенденції відзначила в інтерв’ю МГ «Об’єктив» політологиня, доцентка кафедри політології Каразінського університету Юлія Біденко. Вона також прокоментувала, чи вдасться меру Ігорю Терехову переобратися на наступний термін, які амбіції можуть бути в начальника ОВА Олега Синєгубова, як облрада перестала бути «парламентом регіону», чому владі варто готуватися до майбутніх виборів заздалегідь і наскільки легко буде організувати голосування за кордоном.

«В Україні – рецентралізація влади»

– Що кардинально змінилося у політичному ландшафті України через повномасштабну війну?

– В Україні зараз відбувається рецентралізація влади. У неї є природні причини, котрі пов’язані з законом про воєнний стан. Але деякі аналітики відзначають, що вона стосується не лише необхідних, скажімо так, рухів із боку центральної влади.

– Яку область не візьми, майже усюди протистояння між облдержадміністраціями й обраними мерами обласних центрів…

– Я проводила дослідження, як намагаються проєктувати відбудову. І на умовах анонімності більшість моїх респондентів (це представники експертних кіл або робочих груп) казали, що в їхньому регіоні є певне негласне протистояння, іноді відчувається напруга, за символічний і за фінансовий ресурс між представниками військових адміністрацій і обраними посадовцями місцевого самоврядування.

– А є приклади успішної взаємодії мерів із владою?

– Найбільш вдало відносини між громадами і адміністраціями складаються там, де обраний голова громади стає водночас головою військової адміністрації. Більш-менш успішні приклади – це Чугуїв або Рогань, де в обраних жінок-лідерок велика підтримка своєї громади, вони на зв’язку з громадянським суспільством і волонтерським корпусом. Але при цьому вони зберігають свою легітимність завдяки призначенню головою військової адміністрації. Це гарний сценарій. Гірший сценарій ми спостерігаємо у дуже великій кількості великих міст, які знаходяться в прифронтовій зоні.

За Терехова готові проголосувати знову більш ніж половина харків’ян

– Як щодо Харкова?

– У Харкові ситуація, на мій погляд, більш стабільна, тому що вибори не оголошені. І навіть після зняття воєнного стану має пройти пів року до їхнього оголошення.

– Цікаво було спостерігати трансформацію образу мера Ігоря Терехова – від компромісної фігури після обрання до загальноміського улюбленця…

– У щорічному муніципальному опитуванні є пункт: наскільки ви готові проголосувати за чинного мера? І Харків якраз одне з міст, де така готовність населення є найвищою. Тобто більш ніж половина опитаних готові підтримати чинного мера знову. І в цьому, як на мене, немає приводів для здивування через два феномени.

– Цікаво. Які саме?

– По-перше, Харків – на лінії зіткнення, щодня під бомбардуваннями. І на відміну від деяких інших міст України, які насолоджуються більшим рівнем безпеки, у нас є той феномен, що політологи називають “єднання навколо прапору”. У цьому випадку це не лише прапор України, а і мобілізація всіх – і опозиції, і громадянського суспільства навколо режиму виживання міста і взаємної підтримки.

По-друге, мер майже не полишає Харків, його від’їзди є мінімальними, він на місці прильотів одразу після того, як ці катастрофи стаються. І він особисто бере участь у ліквідації наслідків, що справляє дуже велике враження на більшість харків’ян і тих, хто просто аналізує ситуацію. Тому в нього дуже високі шанси дійсно переобратися, якщо робити прогнози на майбутнє і розглядати оптимістичні сценарії для Харкова.

– Думаєте, Терехов захоче переобиратися?

– Навряд чи в нього є амбіції стати міністром чи очолювати якусь державну інституцію. А в Олега Синєгубова такі амбіції можуть бути. Якщо ж начальник ХОВА теж буде претендувати на посаду мера Харкова, тоді ми побачимо загострення боротьби між ним і Тереховим. Поки що Харків в режимі виживання. І всі розуміють, що треба спочатку вижити і зберегти Харків якомога більш цілим, щоб після того змагатися за симпатії його мешканців.

Післявоєнна відбудова може посилити протистояння

– А що може, окрім перегонів, загострити протистояння?

– Активізується критика і громадянські дискусії, коли почнеться відбудова міста. Програму комплексного відновлення Харкова прийняли, але її створювали без залучення громадськості, хоча інші міста показують трошки інший рівень відкритості, застосування інструментів місцевої демократії, навіть цифрових можливостей для тих, хто поїхав з міста, але все ж таки хоче долучитися до обговорення цього процесу. У нас, на жаль, цей процес трохи заморожений, бо ми не знаємо рівень фізичних втрат населення, інфраструктурних об’єктів.

– Схожа ситуація в майже усіх великих прифронтових містах – ніхто не може спрогнозувати фінальний рівень втрат.

– Але є приклад того ж Миколаєва, де, перебуваючи під частими атаками дронів і зіткнувшись із великою кількістю руйнувань, мер, громадська рада, бізнес, люди, заповнюючи відповідні Google-форми опитування, намагаються стати соратниками у відбудові.

– І це ще не почали ділити гроші на відновлення…

– Відносини всередині громади і відносини міста, регіону, центру будуть загострюватися, коли вже стане питання, як розпоряджатися коштами Європейського Союзу, які виділяють в рамках “Ukraine Facility Plan”, так і запрограмованими коштами. Бо це великі бюджети, а надання пріоритету іноді може піти не за логікою, хто більше постраждав, а за лояльністю на майбутніх виборах до Верховної Ради і виборах президента.

Харківська облрада вже не є парламентом регіону

– Які зараз повноваження в Харківської обласної ради?

– Обласні ради фактично зараз виконують лише функцію затвердження, тому що бюджетна функція, що є найголовнішою – планування і розпорядження коштами, залишається в руках ОВА. Але і перед широкомасштабним вторгненням обласні ради вже не були парламентом регіону, який потім спускав певні моделі прийняття рішення на громади. У Харківської міськради повноважень і самостійності було набагато більше, ніж у Харківської облради навіть до повномасштабного вторгнення.

– Стосовно голови Харківської облради Тетяни Єгорової-Луценко нещодавно розпочали кримінальне провадження  за результатами перевірки її декларації за 2022 рік. Чи є в цьому політична складова?

– У принципі, ми бачимо, що боротьба з корупцією в цілому в Україні, з одного боку, і не припиняється, тобто вже пішли гучні корупційні розслідування, корупційні справи.

– Які нічим не закінчуються взагалі.

– Однак ми бачимо, що справи відкривають, і дуже можливо, що є певна вибірковість у тому, як їх відкривають.

Кожна партія шукатиме «символічних людей»

– Українці в соцмережах періодично висловлюють думки, що національний телемарафон активно використовує «правильних» військових, які розповідають про події на фронті тільки те, що можна, не скаржаться на неякісні міни чи непобудовані фортифікації. Чи стануть вони локомотивами, які заведуть до Верховної Ради на наступних виборах чергових весільних фотографів?

– Ми таку ситуацію проходили вже на виборах 2015 року, коли в кожній п’ятірці був учасник АТО і волонтер. Я думаю, що ця схема буде набагато більш робочою, і кожна політична партія, що претендуватиме на місця в парламенті чи в місцевих радах, буде шукати символічних людей з громадського і з ветеранського секторів, щоб підсилити свої шанси на обрання. Я нагадаю, що рейтинг довіри до ЗСУ вищий, ніж рейтинг довіри до будь-якої політичної партії, навіть президента.

– Окрім «правильних» військових ми вже бачили «правильних» волонтерів на кшталт Гринкевичів, які мали безліч державних нагород, але зараз під слідством за розтрати коштів…

– Ще будуть питання, хто чим займався під час війни, ми дізнаємося, багато компроматів, багато прикладів нецільового використання коштів, можливо, місцевими бюджетами чи навіть міністерствами. Але поки що я взагалі б не порушувала питання виборів, тому що для цього Україні треба зберегти якомога більше своїх територій і свого населення.

Спроможність посольств організувати голосування тих, хто за кордоном, сумнівна

– Зі ЗМІ, переважно іноземних, ми знаємо, що влада регулярно замовляє соцопитування, вочевидь, готуючись до майбутніх виборів. Чи не зарано?

– Щодо виборів, треба вносити вже, працювати, я рада, що ця робота вже започаткована, вже йдуть обговорення, ініційована Центральна виборча комісія щодо можливих змін виборчого кодексу, бо він не пристосований до ситуації, коли в країні є окуповані території. Яким чином буде представлена Запорізька, Херсонська, Донецька області, не дуже зрозуміло.

– Не зрозуміло, як голосуватимуть українці за кордоном – наразі тимчасовий захист в європейських країнах мають понад 5,3 млн українців. Загалом же українських біженців по усьому світу 6,8 млн.

– Зважаючи на це, поки що дуже сумнівна спроможність наших посольств організувати голосування на виборах. У багатьох українців за кордоном виникають питання щодо оновлення документів.

– Для тих, хто не здогадується – поновити документи чи просто подовжити їхню дію у посольствах України за кордоном – ще той квест.

– І це лише дзвіночки, порівняно з тим, що може чекати тих, хто все ж таки захоче проголосувати на виборах навіть президента, що є легше з точки зору організації.

Читайте також: Терехов: 160 тисяч містян залишилися без квартир, як відновлюватимуть будинки