Сьогодні 7 грудня: яке свято та день в історії

7 грудня – Всесвітній день української хустки та День місцевого самоврядування в Україні. У 1991 році в цей день у Біловезькій пущі зібралися керівники України, РФ та Білорусі, щоб ліквідувати СРСР. У 1988-му вірменське місто Спітак опинилося в епіцентрі потужного землетрусу, від якого загинуло не менше 25 тисяч людей. У 1972-му до Місяця вирушив останній пілотований космічний корабель програми “Аполлон”. У 1970-му канцлер ФРН Віллі Брандт став навколішки перед пам’ятником жертвам повстання у Варшавському гетто. У 1941-му японська авіація атакувала базу тихоокеанського флоту США Перл-Гарбор. У 1870-му помер автор мелодії Гімну України Михайло Вербицький. 

Свята та пам’ятні дати 7 грудня

7 грудня – Всесвітній день української хустки. В Україні – День місцевого самоврядування.

У світі – Міжнародний день цивільної авіації.

Також відзначають: День свічки та Всесвітній день фетбайка (обидва відзначають у першу суботу грудня), День цукрової вати.

7 грудня в історії

7 грудня 1870 року помер композитор Михайло Вербицький – автор мелодії державного гімну «Ще не вмерла Україна». Докладніше.

7 грудня 1941 року відбувся напад японської авіації на Перл-Гарбор – базу тихоокеанського флоту США на Гавайських островах.  Докладніше.

7 грудня 1970 року канцлер ФРН Віллі Брандт схилив коліна перед пам’ятником жертв повстання у Варшавському гетто. Він простояв так пів хвилини, але цього вистачило, щоб подія увійшла в історію.

Віллі Брандт (з народження – Герберт-Ернст-Карл Фрам) ніколи не підтримував нацистів. Він був членом Соціал-демократичної партії Німеччини, а в 1931-му вступив до Соціалістичної Робочої партії. Цю партію Гітлер і його поплічники заборонили, остаточно захопивши владу у 1933 році. Надалі УРП перейшла до підпілля. За завданням партії Герберт Фрам виїхав до Осло (Норвегія). Його метою було організувати переїзд туди лідера партії, але того заарештували. Тоді Фрам взяв на себе завдання організувати в Норвегії партійний осередок. Там він у 1934 році взяв собі псевдонім “Віллі Брандт”, який із 1947-го став його офіційним ім’ям. Нацисти позбавили Брандта німецького громадянства у 1938 році. А в 1940-му він побував у полоні у своїх колишніх земляків. Брандта, який був одягнений у норвезьку військову форму, не впізнали, тож він дивом залишився живим, і згодом зміг втекти з табору для військовополонених до Швеції. До кінця війни Брандт перебував у Стокгольмі, де створив “Шведсько-норвезьке бюро преси”, передаючи міжнародним ЗМІ інформацію щодо стану справ у Німеччині та окупованих країнах. Крім того, політемігрант підтримував зв’язки зі спецслужбами союзників. До Німеччини майбутній канцлер повернувся після завершення Другої світової – як кореспондент скандинавських видань. Він писав репортажі про судові процеси над військовими злочинцями у Нюрнберзі. Своє громадянство зміг відновити у 1948-му – та повернувся до активної політичної діяльності у лавах Соціал-демократичної партії Німеччини. Вона й висунула Брандта в канцлери ФРН у 1969 році.

Легендарний жест каяття канцлера відбувся під час першого візиту лідера Німеччини до Польщі з часів Другої світової.

“Зранку 7 грудня 1970 року Брандт поклав вінок до пам’ятника загиблим учасникам повстання у Варшавському гетто. На знак пошани до пам’яті євреїв, які були зігнані до цього гетто і, не змирившись зі знущаннями німецької окупаційної влади, вирішили боротися за свою гідність. Брандт поправляє чорно-червоно-золоту стрічку на вінку, робить кілька кроків назад, чекає. І раптом падає на коліна, схиливши голову перед пам’ятником. Він завмирає, стоячи навколішки на мокрому, холодному граніті. Фотографи метушаться, поспішаючи зробити вдале фото – вони відчувають, що стали свідками історичного моменту, їхні фото облетять світ”, – описує події німецьке видання DW.

Сам Брандт у спогадах писав: “Я зробив те, що роблять люди, коли самих лише слів замало”.

Історикиня Крістіна Маєр, яка працює у Фонді імені Віллі Брандта, оцінює жест канцлера як порушення певного табу для німців.

“Можна навіть стверджувати, що це був поворотний момент для німецького суспільства й осмислення нацистського минулого”, – говорить вона.

Адже німці на той момент здебільшого ще не готові були визнати спільну відповідальність кожного за злочини нацистів. Опитування громадської думки, проведені у ФРН, свідчили, що кожен другий громадянин не схвалював жест канцлера, вважаючи його перебільшеним. Під час візиту Брандт також підписав Варшавську угоду, відмовившись від претензій ФРН на втрачені після війни території, які дісталися Польщі. Німецька опозиція за це таврувала канцлера “зрадником народу”. Проте історики вважають, що саме це рішення сприяло подальшому возз’єднанню самої Німеччини.

7 грудня 1972 року до Місяця вирушив останній пілотований космічний корабель американської космічної програми “Аполлон” – “Аполлон-17”. Він здійснив останню висадку астронавтів на Місяць 11 грудня. Після цієї місії жодна людина не ступала на поверхню Місяця.

7 грудня 1982 року вперше у світі здійснили смертну кару через введення людині смертельної ін’єкції. Це сталося у штаті Техас у США. Докладніше.

7 грудня 1988 року масштабний землетрус у Вірменії зруйнував міста Спітак і Ленінакан (зараз Ґюмрі) та низку менших населених пунктів. Докладніше.

7 грудня 1991 року на зустріч до Біловезької пущі прибули президенти України Леонід Кравчук та Росії – Борис Єльцин, а також голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич. Їхньою метою було цивілізовано завершити історію СРСР. Наступного дня вони підписали акт про ліквідацію Радянського Союзу.

Церковне свято 7 грудня

7 грудня відзначають пам’ять святителя Амвросія, єпископа Медіоланського. Святий Амвросій жив у IV столітті. Він народився в багатій римській родині. Здобув чудову освіту й обійняв посаду правителя провінцій Лігурії та Емілії. Одного разу він прийшов у храм у Медіолані (сучасному Мілані), де обирали єпископа – метою Амвросія було вирішити суперечки між православними та аріанами та не допустити безладів. Але коли Амвросій увійшов, пролунала фраза, сказана ніби дитячим голосом: “Амвросій – єпископ”. Віряни та імператор Валентин побачили в цьому вибір Бога. Амвросій тоді готувався до хрещення, він відмовлявся з посади єпископа. Втім, дарма. Йому довелося погодитися з волею більшості. Амвросій хрестився та за вісім днів пройшов усі церковні сходини та був висвячений на єпископа. Після цього він роздав бідним своє майно, а потім почав вивчати Писання. Протягом свого служіння у сані єпископа Амвросій боровся проти єресі та залишків язичництва. Останні роки життя провів у молитвах, помер у 397 році. В історію церкви святий Амвросій увійшов як перетворювач церковного співу: він запровадив спокійний такт, правильні ритми та мелодії у співі.

Народні прикмети

Якщо йде мокрий сніг – чекайте на дощове літо.

Якщо сніг сухий і легкий – влітку буде посуха.

Якщо сонце сховалося за хмарами – буде снігопад.

Що не можна робити 7 грудня

Жінкам не можна важко працювати, а також займатися рукоділлям.

Дівчатам не варто розчісувати волосся та мити голову.