Сьогодні 28 грудня: яке свято та день в історії

28 грудня – Міжнародний день кіно. У 1919 році в цей день у Києві поховали жертв білого терору. У 1918-му графиня Констанція Маркевич стала першою жінкою, яку обрали до парламенту Великої Британії. У 1908-му в Італії стався найруйнівніший із землетрусів у Європі у XX столітті. У 1895-му брати Люм’єри провели свій перший кіносеанс. У 1886-му на Київщині народився отаман Зелений (Данило Терпило).

Свята та пам’ятні дати 28 грудня

28 грудня – Міжнародний день кіно.

Також сьогодні: День гри в карти, День шоколадних цукерок, День “Зателефонуй другу”.

28 грудня в історії

28 грудня 1886 року в Київській області, у селі Трипілля, народився Данило Терпило (майбутній отаман Зелений). Докладніше.

28 грудня 1895 року брати Люм’єри провели свій перший кіносеанс. Це сталося у Гран-кафе на бульварі Капуцинок у Парижі. Першим фільмом, що показали публіці, було відео із площі Белькур у Ліоні. Докладніше.

28 грудня 1908 року стався найбільший із документально зафіксованих землетрусів у Європі (однозначно – найпотужніший у ХХ столітті). Докладніше.

28 грудня 1918 року графиня Констанція Маркевич стала першою жінкою, яку обрали до парламенту Великої Британії. При цьому вона була ярою противницею Британії, відстоювала незалежність Ірландії й на момент обрання перебувала у в’язниці. Доля цієї неординарної жінки побічно пов’язана з Україною. І вона сама, і її нащадки відвідували нашу країну.

Констанція Джорджіна Гор-Бут – родом із заможної ірландської родини. Її батько був баронетом і поміщиком, а ще – благодійником, який зокрема організовував безплатне харчування для земляків під час голоду 1879-1880 років. Обидві дочки Гор-Бута – Констанція та її сестра Єва – наслідували приклад батька та протягом усього життя займалися допомогою бідним і боротьбою з бідністю. Крім того, сестер об’єднувала також громадська, а згодом політична активність. Вони виборювали виборче право для жінок. Констанція вперше вступила до громадського об’єднання ще у 1892 році – це була Спілка жіночих товариств за виборче право. У цей момент дівчина навчалася в школі мистецтв у Лондоні. Потім вона переїхала до Парижа, де продовжила художню освіту. А також – познайомилася із майбутнім чоловіком Казимиром Маркевичем. Саме він пов’язує ірландську політикиню з Україною. Граф Маркевич був поляком за походженням і володів маєтком на території сучасної України (на той момент і захід України, і значна частина Польщі входили до складу Австро-Угорщини).

“У 1902-1903 роках Констанція Маркевич відвідала сімейний маєток свого чоловіка Казимира біля села Животівка (на Вінниччині – Ред.) в Україні. Хоча їхні маєтки перебували на території сучасної України, Казимир та його родина вважали себе поляками та завжди ідентифікували себе поляками. На фото, яке зробили під час її перебування там, вона одягнена у традиційний одяг регіону”, – пише на своїй сторінці у фейсбуці музей “Kilmainham Gaol” (в’язниці Кілмейнхем).

У 1903 році Маркевичі переїхали до Ірландії – до Дубліна, де вели світське життя. Проте, вже починаючи з 1908 року, від мистецтва та світських раутів 40-річна Констанція все більше почала переходити до національно-визвольної боротьби. Вона вступила до лав ірландської партії “Шинн Фейн”, яка відстоювала право країни на незалежність від Великої Британії (дослівно з гельської мови назва партії перекладається як “Самі по собі”). Вона також стала членкинею жіночого ірландського революційного руху – організації “Дочки Ірландії”. У 1909-му заснувала національну скаутську організацію “Герої Ірландії”, де підлітків навчали володіння зброєю та життя в польових умовах.

Уже в 1911-му Констанція вперше опинилася за ґратами – за виступ на 30-тисячній демонстрації, яку організувало Ірландське республіканське братство. Учасники демонстрації протестували проти візиту до Ірландії короля Великої Британії Георга V. Окрім виступу на демонстрації, графиня брала участь у знищенні портретів короля та королеви й особисто спалила британський прапор. Вийшовши з в’язниці, революціонерка вступила до лав Ірландської громадянської армії (ІГА). Чоловік Констанції Казимир Маркевич у 1913 році залишив Ірландію та повернувся на територію сучасної України. Жінка залишилася на батьківщині, де взяла участь у Великодньому повстанні. У графині було звання офіцера ІГА. Під час повстання вона користувалася зброєю, яку свого часу отримала в подарунок від чоловіка.

Під час боїв у Сант-Стівенс-Грін вона була помічницею командира та керувала будівництвом барикад. А також брала участь у перестрілці та поранила британського снайпера. Загін Маркевич тримав оборону шість днів і здав зброю лише після того, як бійцям показали копію капітуляції, що її підписав керівник повстання Патрік Пірс.

Констанцію відправили до в’язниці Кілмейнхем, де єдину з усіх жінок кинули в одиночну камеру. У 1916-му військовий трибунал засудив її до страти, проте замінив вирок на довічне ув’язнення. Під час суду Маркевич заявила: “Здійснене мною я вважаю правильним і не буду міняти своїх поглядів”. У 1917-му графиню звільнили за амністією, яку оголосили всім учасникам Великоднього повстання.

Але на волі вона була недовго. Уже в 1918-му за участь в акціях проти військового набору ірландців до британської армії Констанцію знову ув’язнили. Перебуваючи за ґратами, вона змогла перемогти на виборах до британського парламенту. У нього пройшли 73 депутати від партії “Шинн Фейн”. Констанція була єдиною жінкою серед них та всіх обраних депутатів. Проте ніхто з “Шинн Фейн” так і не взяв участі в роботі парламенту Великої Британії – усі депутати відмовилися скласти необхідну для цього присягу на вірність королю. Ірландські депутати, які отримали мандати на офіційних виборах, зібралися в Дубліні та проголосили незалежність Ірландської республіки та створення Першого Дойла (Дойл Ерен) – нижньої палати парламенту вільної Ірландії. Констанція Маркевич на цій зустрічі не була присутньою, оскільки перебувала у в’язниці. Надалі, у 1921 році, графиню знову обрали до ірландського парламенту – Другого Дойлу. Вона також стала міністеркою праці Ірландії та обіймала цю посаду з квітня 1919-го по січень 1922 року. Отже, вона не тільки перша жінка, яку обрали до парламенту Великої Британії, а й перша жінка-міністерка в Ірландії (друга у Європі). Графиня вела активну політичну діяльність до останніх днів життя. У 1927-му вона померла від сухот усього через п’ять тижнів після обрання до складу П’ятого Дойла.

“У 2008 році у будинку культури села Животівка в Україні відкрився музей, присвячений Констанції та Казимиру. Відкриття відвідали Фійона Кокрейн (очільниця фундації допомоги дітям Чорнобиля) та Патрік Квіглі (нащадок подружжя та автор книжок про них)”, – пише українська Вікіпедія.

28 грудня 1919 року в Києві поховали жертв білого терору. Серед них були українські письменники Ігнат Михайличенко (діяч Центральної Ради) та Василь Чумак (боротьбист). Їх викрила та розстріляла денікінська розвідка за “участь в організації повстання” проти білогвардійців у Київській області.

28 грудня 1991 року незалежність України визнали Італія, Індонезія, Йорданія, Оман, Сирія, Японія.

28 грудня 2022 року на війні загинула 28-річна Владислава Черних – бойова медикиня та аеророзвідниця харківського добровольчого підрозділу “Хартія” із позивним “Аїда”. Її ім’я зараз носить сквер на вулиці Конторській у Харкові.

Церковне свято 28 грудня

28 грудня вшановують пам’ять мучеників 20 000, у Нiкомидiї спалених: Гликерiя, пресвітера; Зинона, Феофила, диякона, Дорофея, Мардонiя, Мигдонiя, диякона, Індиса, Горгонiя, Петра, Євфимiя, мучениць Агафiї, Домни, Феофили та інших. Усі вони постраждали під час гонінь на християн за часів імператора Максиміана – на початку IV століття. Детальніше.

Народні прикмети

Якщо 28 грудня заметіль, то наступне літо буде дощовим.

Якщо ворони літають – буде снігопад, якщо сидять на деревах – морози.

Що не можна робити 28 грудня

Не можна проводити цей день на самоті.

Не можна брати в борг гроші або продукти.