Тимко та інші бабаки не сплять через бої на Куп’янщині, їх можуть евакуювати

Науковці розглядають варіанти евакуації бабаків із біостанції Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна у селі Нестерівка Великобурлуцької громади через зростання інтенсивності боїв у Куп’янському районі.

“Варіанти евакуації розглядалися, але це дуже складно, – розповів журналістам декан біологічного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна Юрій Гамуля. – Ці тварини потребують особливих умов утримання. Це дуже незвичайні умови. Саме тому ні в зоопарку, ні в екопарку немає достатньо цих тварин. Потрібен спеціальний погріб, спеціальні умови для їхнього утримання влітку. Це достатньо складно, але цей варіант розглядається і над цим також ми працюємо”.

Загалом у Нестерівці утримують 18 бабаків, у тому числі головного віщуна Харківщини Тимка ІІІ. Протягом уже двох років через струси ґрунту, спричинені вибухами, гризуни не приносять потомство, поділилася доцент кафедри зоології та екології тварин біологічного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна Тетяна Атемасова. Також вибухи – основна причина, чому цієї зими бабаки не впали у повноцінну сплячку. Як наслідок, навесні у них знову не буде сил на розмноження.

“Тимко пішов у сплячку, а потім з неї вийшов через постійні обстріли та струси ґрунту. Він уже розігрівся, він уже активний. Постійні струси його виводять із себе і він просто не спить”, — розповіла Атемасова.

За словами Ганни Тітенко, директорки навчально-наукового інституту екології Каразінського університету, через повномасштабну війну на прифронтових територіях зараз відбувається справжній екоцид, який торкнувся не лише окремих видів, а й цілих екосистем та ландшафтів.

«Коли йдеться про вибухи, страждає не тільки бабак. Коли йдеться про пожежі, про порушення військовою технікою, про лісостепові та степові екосистеми у Великобурлуцькому районі, де є популяція бабака, то йдеться про те, що ми втрачаємо родючий ґрунт, ми втрачаємо чорнозем типовий, підсилюється ерозія. Вона і так там велика, а коли внаслідок пожеж ми маємо руйнування рослинного покриву, то ми маємо ризики, які можуть десятиріччями шкодити природним екосистемам. Це величезна проблема і величезні загрози, ми не всі навіть зараз усвідомлюємо», – зазначила Тітенко.

Вкрай важливими й навіть критичними для популяції бабака є степові рослини, а вони вигорають у пожежах.

«Тобто бабак починає розвиватись в неприродних для себе умовах. Це шкодить його репродуктивній функції, просто це некомфортні умови. Популяція бабака локалізована не в одному місці. Різні частини пов’язані екологічними коридорами. Зараз ми маємо руйнування екокоридорів через бойові дії, через неприродну активність. Ізоляція частин популяції може призвести до генетичних ризиків, до ризиків виживання популяції. Стратегічно це проблема і, мабуть, дійсно є сенс подальшого відновлення цієї популяції через якесь консервування хоча б окремих територій. Це може реалізовуватись не тільки у Великобурлуцькому регіональному ландшафтному парку, це може реалізовуватися на інших територіях», — вважає Тітенко.

Більшість проєктів, які зараз реалізовують, зазначила екологиня, спрямовані на більш практичні чи комерційні складові, наприклад, на відновлення агросектору та родючості земель. Натомість треба займатися екосистемами в цілому, впевнена Тітенко.

«Розмінування у будь-якому разі буде першим етапом оптимізації мережі природнозаповідного фонду. Вона безумовно буде, бо частину земель потрібно буде консервувати, їх неможливо буде відновити, частину можна відновити. Але це все після розмінування і після завершення бойових дій. Наразі спостерігаємо лише дистанційно, спостерігаємо за знімками, епізодичною інформацією», — додала екологиня.

Читайте також: Харківський бабак Тимко ІІІ зробив прогноз на весну в умовах аномальної зими

Нагадаємо, разом з іншими родичами Тимко ІІI понад пів року провів в окупації в селі Нестерівка Куп’янського району. Населений пункт звільнили у вересні 2022 року.