Сьогодні 16 лютого: яке свято та день в історії

16 лютого в Україні – День єднання та День військового журналіста. У 2005-му в цей день набув чинності Кіотський протокол. У 1943-му радянські війська вперше відбили Харків у німців. У 1918-му прийняли Акт незалежності Литви та проголосили Самостійну Кубанську Народну Республіку, яка надалі вирішила приєднатися до України. У 1813-му народився засновник української опери Семен Гулак-Артемовський. У 1659-му виписали перший чек в історії. 

Свята та пам’ятні дати 16 лютого

16 лютого в Україні – День єднання та День військового журналіста.

Також сьогодні: День незалежності Литви.

16 лютого в історії

16 лютого 1659 року виписали перший чек в історії. Докладніше.

16 лютого 1813 року народився Семен Гулак-Артемовський – у майбутньому автор першої української опери “Запорожець за Дунаєм”. Докладніше.

16 лютого 1918 року Кубанська Законодавча Рада проголосила Самостійну Кубанську Народну Республіку, а за кілька днів – резолюцію про приєднання Кубані на федеративних умовах до України. Докладніше.

16 лютого 1918 року ухвалили Акт незалежності Литви. Докладніше.

16 лютого 1943 року радянські війська вперше відбили у німців Харків. Докладніше.

16 лютого 2005 року набув чинності Кіотський протокол. Він став додатком до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (1992 року). Протокол ухвалили ще 11 грудня 1997-го в японському місті Кіото, проте через складну систему ратифікації знадобилося вісім років, поки він таки запрацював. За даними UNFCCC (секретаріату ООН зі зміни клімату), Кіотський протокол узгодили 192 учасники.

“Кіотський протокол вводить у дію Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату, зобов’язуючи промислово розвинені країни та країни з перехідною економікою обмежити та скоротити викиди парникових газів відповідно до узгоджених індивідуальних цілей”, – пояснюють в UNFCCC.

Обмеження стосуються викидів шести парникових газів: вуглекислого газу (CO2), метану (CH4), закису азоту (N2O), гідрофторвуглеців (ГФУ), перфторвуглеців (ПФУ) та гексафториду сірки (SF6). Причому зобов’язання щодо скорочення викидів різні для різних країн світу.

“Кіотський протокол ґрунтується на принципах і положеннях Конвенції та має додаткову структуру. Він зобов’язує лише розвинені країни та покладає на них більший тягар відповідно до принципу “спільної, але диференційованої відповідальності та відповідних можливостей”, оскільки визнає, що вони значною мірою відповідають за нинішні високі рівні викидів ПГ в атмосферу. У своєму “Додатку В”, Кіотський протокол встановлює обов’язкові цілі скорочення викидів для 37 промислово розвинених країн і країн з перехідною економікою та Європейського Союзу”, – відзначають в UNFCCC.

Протокол запровадив жорстку систему моніторингу та звітності. Відповідно утворилися й розгалужені структури реалізації цих завдань. Крім “батога” в документі передбачили також “пряник” – гнучку “ринкову” систему торгівлі дозволами на викиди. Тобто країни, які скорочують свої викиди більше, ніж зобов’язалися, можуть продати надлишок своїх дозволів тим, хто не може чи не хоче на цьому етапі боротися з парниковими газами.

“Неважливо, де скорочуються викиди, якщо вони видаляються з атмосфери. Це має паралельні переваги стимулювання “зелених” інвестицій у країнах, що розвиваються, і залучення приватного сектору до цих спроб скоротити та утримувати стабільні викиди ПГ на безпечному рівні”, – пояснюють логіку торгівлі дозволами на викиди.

Перший період зобов’язань за протоколом завершився у 2012 році. Тоді в Катарі провели конференцію, де ухвалили поправки та нові зобов’язання – до 2020 року. Але через ту саму складну систему ратифікації ця поправка набула чинності лише тоді, коли період реалізації зобов’язань уже завершився – 31 грудня 2020 року. Враховуючи тяганину з поправками 2012 року, країни – лідери руху проти глобального потепління одразу почали розробляти заходи, які необхідно буде вжити після 2020 року. Їх узгодили 196 країн у 2015 році на Конференції з клімату в Парижі, а підписали 22 квітня 2016 року. Цей документ відомий як Паризька кліматична угода – і саме з неї вивів США в перший день свого другого президентського терміну президент Дональд Трамп.

Читайте також: Трамп і шалений принтер: що вже підписав новий президент США

Мета Паризької кліматичної угоди – обмежити зростання температури на планеті до +1,5° C, порівняно з доіндустріальним рівнем. Однак це вже явно не вдалося. Адже минулого, 2024 року, вперше середньорічна температура перевищила зазначену позначку.

“Минулого року було на 1,6 градуса спекотніше, ніж у період до того, як люди почали спалювати великі обсяги викопного палива, з’ясував Copernicus. Це робить 2024 рік першим календарним роком, коли порушена межа в 1,5 градуса, чого країни погодилися уникати відповідно до Паризької угоди щодо клімату у 2015 році”, — повідомило щодо цього CNN.

Читайте також: Посуха та крижані зливи на Харківщині. “2024-й увійде в історію” – кліматолог

“Міжурядова група експертів зі зміни клімату ООН вказує, що перевищення порогу в 1,5° C загрожує викликати набагато більш серйозні наслідки зміни клімату, включаючи більш часті та сильні посухи, хвилі спеки та опади. Щоб обмежити глобальне потепління до 1,5° C, викиди парникових газів повинні досягти максимуму не пізніше 2025 року та знизитися на 43% до 2030 року”, – пише UNFCCC.

Підрахунки Climate Action Tracker, які були опубліковані у вересні 2021 року, свідчать, що країни світу роблять недостатньо для зменшення викидів. І якщо це не зміниться, то глобальні викиди у 2030 році перевищуватимуть цільовий рівень удвічі.

Аналітики навели й перелік країн, яким найбільше “плювати” на майбутнє.

“Такі країни, як Іран, Росія, Саудівська Аравія, Сінгапур і Таїланд, критикували за те, що вони недостатньо роблять для виконання вимог угоди, і вони на шляху до досягнення потепління планети на 4°C, якщо поточна політика буде реалізована ширше”, – цитує висновки англомовна Вікіпедія.

Утім навіть за таких умов найактуальніше із досліджень (2023 року) довело, що зусилля цивілізованих країн світу не є марними. Перший глобальний підсумковий звіт про виконання угоди засвідчив, що якщо у 2010 році очікуване підвищення температури до 2100 року оцінювали в 3,7-4,8° C, то зараз прогноз пом’якшав до 2,4-2,6° C. Якщо ж усі країни виконають свої довгострокові зобов’язання, то до 2100-го планета розігріється “лише” на 1,7-2,1° C. При цьому визначені 1,5° C так і лишаються поки що недосяжними. Вихід однієї з найбільших і найрозвиненіших країн світу – США – з угоди дає приводи для додаткового песимізму в цьому питанні.

16 лютого 2022 року в Харкові вперше відзначили нове державне свято – День єднання, встановлений напередодні Президентом України Володимиром Зеленським. Докладніше.

Церковне свято 16 лютого

16 лютого вшановують пам’ять мучеників Памфіла, пресвітера, Валента (Уалента), диякона, Павла, Порфирія, Селевкія, Феодула, Юліана, Самуїла, Ілії, Даниїла, Єремії, Ісаї. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо 16 лютого голосно співають горобці, то весна буде ранньою.

Якщо в цей день ще лежить багато снігу, то літо буде дощовим.

Якщо день сонячний, то сильних морозів уже не буде, але весна буде холодною.

Що не можна робити 16 лютого

Не можна лаяти чи ображати дитину (тим більше бити).

Не можна брати гроші в борг.