Наче 2 різних Харкова відповідають – політолог про рейтинг довіри Зеленському

На внутрішньому треку президенту України заява Дональда Трампа про “4% довіри до Зеленського” на руку, вважає кандидат політичних наук із Харкова Антон Авксентьєв.

Він прокоментував процеси, які запустили слова Трампа в інформаційному полі України, а також свіжу соціологію КМІС.

“Заява Трампа про “4% довіри до Зеленського” – емоційний випад роздратованої та погано інформованої по цьому питанню людини, ще й під впливом російських фейків. Виглядає вже як особиста неприязнь до президента України – погано, якщо вона перенесеться на Україну в цілому. Якщо в зовнішньому треку для Зеленського така заява від президента США – поганий сигнал, то у внутрішньому – тільки “на руку” і дуже вчасно. «Офісники» активно розганяють “наших б’ють!”, намагаючись закріпити оце ототожнення Зеленського та України в дусі “гуртування навколо прапору”. І частина тих, хто ще вчора обурювався диктаторськими пасажами на кшталт “кому щось не подобається – змінюйте громадянство”, сьогодні виступають на захист ображеного президента. Абсурдна заява Трампа тепер слугуватиме зручним контраргументом у дискусіях про вибори та зниження довіри до Зеленського“, — написав Авксентьєв у фейсбуці.

Читайте також: На тлі переговорів США та РФ Терехов звернувся до харків’ян: подробиці

Він також відзначив “дивовижний збіг обставин”, за яким саме вранці 19 лютого (одразу після серії скандальних нічних заяв Трампа на пресконференції в Мар-а-Лаго) вийшла свіжа соціологія від КМІС. За даними, рівень довіри до президента Зеленського порівняно з груднем 2024 року в Україні зріс (57% довіри проти 52%).

“Одразу зауважу, що з великою повагою ставлюся до КМІС, посилаюсь на їхні дані в наукових статтях, придбав “Соціологію в анекдотах”). Але порівняємо результати з іншими поважними соціологічними службами – ось ще дві знайшов за цю зиму”, – написав харківський політолог.

Він зазначив, що розуміє аргументи щодо відмінностей у методології досліджень, формулюваннях в анкеті тощо.

“Насправді, коли у публічній соціології в Україні починається такий великий “розліт” – це симптом наближення виборів, але про це зараз не будемо. Можливо, справді “Вовіна тисяча” якось вплинула та спричинила позитивну динаміку в порівнянні з груднем, але результати “ACTIVE GROUP” із ще більш свіжими лютневими датами проведення цього не підтверджують”, – написав Авксентьєв.

Він також звернув увагу на “регіональний розріз” даних від КМІС, які “натякають” на те, що “схід та захід разом”.

“Зважаючи, що макрорегіон “Схід” – це, переважно, Харківщина, можу порівнювати з закритою соціологією по Харкову, і стає ще дивніше, наче якісь два різних Харкова відповідають“, – підсумував кандидат політичних наук.