Пластикова окупація Харкова чи психологічне розвантаження: жителі про квіти

Думки мешканців Харкова щодо прикрашання центру міста пластиковими квітами розійшлися. Інсталяції розмістили до 8 березня в саду Шевченка та вздовж Сумської.

Проти прикрашання міста під час повномасштабної війни, та й самого сприйняття 8 березня як “свята весни та краси” виступили місцеві активістки феміністичного руху. Вони провели в центрі міста акцію, закликаючи витрачати гроші “на дрони, а не на вазони”.

“Ви напевно бачили, що в місті відбувається якась пластикова трояндова окупація, то ми як феміністична організація, як і наші колеги-колежанки, ми не могли не відреагувати. Ми відправили відкритого листа нашому пану меру щодо того, що такі всі штуки, вони просто суперечать ідеї та цінності 8 березня, а також нівелюють всю 140-річну боротьбу українського феміністичного руху за права жінок. І всі ці привітання “зі святом весни та краси”, ну, я перепрошую, це вже просто навіть не смішно, серйозно. Лише наша організація про це говорить 10 років“, – пояснила свою позицію Анна Шаригіна, феміністка та ЛГБТ-активістка, співзасновниця ГО “ХЖО “Сфера”.

Представниці цієї організації розвісили вранці на вазонах із пластиковими квітами у центрі плакати: “Квіти не дорівнюють гендерні рівності”, “Дрони, а не вазони”, “Дрони, а не квіти” та інші. Шаригіна також зазначила: хоча самі композиції профінансували меценати, їхньою установкою займалися комунальники.

Читайте також: Звідки взяли гроші на весняні декорації в Харкові, дізнався ХАЦ у мерії

“Меценати сплатили їхню роботу? Але якщо їхня робота не була сплачена, це виглядає як експлуатація, що теж є неприпустимим зараз”, — зазначила вона.

Також активістка наголосила, що прикрашання міста – не єдиний можливий спосіб психологічного розвантаження.

Проте не всі харків’яни погодились із такою думкою. Ірина спеціально приїхала до центру з Північної Салтівки – підняти настрій. Каже: переживали з подругами, що можуть і не потрапити до саду Шевченка, адже в місті вранці була повітряна тривога.

“Зачекали, поки “молнии” пролетіли. І приїхали настрій підіймати, — пояснила вона і позначила позицію щодо сумісності витрат на красу та армію. — Я думаю, що меценати допомагають армії теж. Але люди настільки втомилися. Втомилися, і такі свята, звичайно, потрібні. Хоча б трошки”.

Біля одного з вазонів із плакатом активісток фотографується Наталія. Говорить: її цікавить букет, а не табличка.

“Сьогодні не треба було це робити, на цих квітах. Нащо воно? Кінця цьому вже немає, його не видно. Усі якось сподіваються, що воно закінчиться, воно не закінчується. Я більше скажу, я в це не вірю. В усю цю війну, я в неї вже не вірю, – сказала вона кореспондентці МГ “Об’єктив”. –  І коли люди пишуть у фейсбуці, що нащо воно треба, воно недоречно. А чого це воно тут, в Харкові, недоречно? А де воно доречно?  А чого це доречно на Західній Україні? Курорти, люди там відпочивають, все нормально. Чого це у нас тут недоречно? Усе навіть дуже доречно”.

Не побажавши представитися, один із харків’ян взагалі запропонував розмістити подібні плакати в столиці.

“Ці плакати мають бути в Києві, на Банковій, а не в Харкові, на Сумській. Тому що там більше грошей, ніж тут, і там крадуть більше, ніж тут. Ось так”, – заявив він.

Утім, є і мешканці міста, які вважають акцію цілком доречною.

“Я думаю, що кожен, коли бачить (написи), замислиться над цим. Ми живемо в такі важкі часи, як то кажуть. І зараз над нами й дрон може бути, й ракета, все що завгодно. Тому це цілком нормально, адекватно. І акція, і написи. Мені квіти дуже сподобалися, написи – я їх зрозуміла”, – поділилася Тетяна.