Чому лікарі з Харкова обирають роботу в Польщі та Німеччині

У медзакладах Харкова та області не вистачає близько 30% лікарів та медсестер.

З якими труднощами стикаються українські лікарі, які вирішили працювати за кордоном, і як вирішують питання дефіциту кадрів у Харківській області, розбиралася МГ «Об’єктив».

У Польщі беруть на роботу українських лікарів через брак медиків

Харківський лікар-гінеколог Максим Козуб із трьома дітьми та дружиною опинився у Польщі після початку повномасштабного вторгнення. Його будинок у П’ятихатках росіяни зруйнували ракетними ударами, тож родині довелося за кордоном будувати життя наново. Подружжя досить швидко знайшло роботу у варшавських клініках (дружина Козуба також лікарка), адже в Польщі у 2022 році на державному рівні впровадили програму, що дозволяла офіційно працевлаштовуватися українським медикам.

«Уся ця історія допомоги насправді спровокована гострим браком лікарів у Польщі. Польські медики їхали на роботу до Великої Британії, Іспанії, США, бо визнання дипломів ЄС дозволяє людям шукати більш оплачувану працю. Але українські колеги можуть сподіватися на працю в стаціонарі, якщо мають хірургічні навички. Ти повинен довести, що вмієш, на словах нікому не вірять», – розповідає Козуб.

Жоден із тих його українських колеги, хто опинився в Польщі після 2022 року, не поїхав далі шукати кращої долі, каже Козуб. Адже в цій країні вони чи не одразу можуть працювати за фахом, а не на будівництві або прибиральниками. Скільки зараз українських лікарів і медсестер перебувають у Польщі зокрема та в ЄС загалом, достеменно не відомо – офіційної статистики на руках ні в кого поки що немає.

Кого не вистачає в лікарнях Харкова

Масштаб втрат серед працівників медичної сфери в Харкові та області оцінити неважко. Щотижневий рейтинг найдорожчих і найбільш затребуваних вакансій від ХОВА майже постійно очолюють лікарі різних спеціалізацій.

У 10-й поліклініці на Північній Салтівці була чудова сімейна лікарка, пригадує одна з її пацієнток – харків’янка Олена. Наразі терапевтка разом із малою донькою у Нідерландах.

«Ми маємо суттєвий дефіцит кадрів, тому що коли у 2022 році виїжджали жінки з дітьми, серед них було чимало медиків, вчителів, працівників сфери краси. І чим більш досвідчений вузький фахівець, тим важче його замінити», – констатує HR-експертка Тетяна Пашкіна.

У комунальних лікарнях і поліклініках Харкова, за даними на лютий 2025 року, не вистачало 1027 лікарів і 1361 медсестер і фельдшерів, щоб повністю укомплектувати штат. Такі дані на запит МГ «Об’єктив» надала Харківська міськрада.

Найбільш потрібні в Харкові – фахівці з лікувальної фізкультури, із медицини невідкладних станів, із функціональної діагностики, алергологи, ендоскопісти, психотерапевти, ревматологи, хірурги-проктологи.

Дефіцитні позиції дещо вдалося перекрити завдяки переселенцям і студентам. У комунальних лікарнях Харківської міської ради станом на початок 2025 року працевлаштували 108 лікарів і 245 медсестер з категорії ВПО. А ще за сумісництвом працюють 47 студентів медичного університету та дев’ять студентів медичних коледжів.

На Харківщині потребують реабілітологів, кардіологів і діагностів

Не краща ситуація й у Харківській області. У 2024 році в комунальних закладах Харківщини працювали 7,3 тис. лікарів, йдеться в офіційній відповіді Департаменту охорони здоров’я ХОВА на запит МГ «Об’єктив». При цьому штатних посад у лікарнях Харківщини – 10,4 тисячі, а отже укомплектовано наразі 69% вакансій.

На сьогодні в області не вистачає 1800 лікарів. Серед найбільш затребуваних – медичні психологи (нестача становить 11%); дитячі онкологи (33%); лікарі трансфізіології (35%); лікарі медицини невідкладних станів (41%); діагности (43%); лікарі-реабілітологи (54%); фахівці серцево-судинної хірургії (54%).

Не вистачає на Харківщині також медсестер. Наразі в лікувальних установах регіону працюють 12,5 тис. медсестер, фельдшерів і акушерок – укомплектовані лише 74% цих посад. Загалом Харківщина потребує 16,8 тисячі цих фахівців і вільними є 2,9 тис. вакансій.

У ХОВА підтвердили, що охоче беруть переселенців на вакантні посади, але не мають точної статистики, скільки загалом їх працевлаштували на Харківщині.

У Польщі кращі умови для працевлаштування українських лікарів, ніж у Німеччині

Лікарі та медсестри, які вивозили свої родини у 2022 році за кордон, зараз заповнюють вакансії у Польщі, Німеччині, Естонії, Латвії та Литві, Словаччині й Чехії, розповів МГ «Об’єктив» президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. Гострий дефіцит медичного персоналу зараз не лише в Польщі та країнах Балтії, звідки лікарі поїхали до Ірландії, Німеччини або Франції, де рівень зарплат істотно вищий, а кількість вакансій налічує сотні тисяч.

«До 2030 року в Німеччині буде не вистачати 300 тисяч людей, які мають працювати у сфері охорони здоров’я. Тож Німеччина робить усе, аби залучати до себе медиків з усього світу. Уже з 2020-х років в Узбекистані в усіх медичних коледжах працює програма з вивчення німецької мови, яку фінансує німецький уряд. Аби жителі Узбекистану, які здобувають медичну освіту, могли працювати у Німеччині. Але всі ці програми не спрацьовують. Тому що люди не хочуть вивчати німецьку масово. Для того, аби працевлаштуватися медичною сестрою, мігрант має знати німецьку мову на рівні С1 та скласти відповідний іспит. А також – скласти іспит, що підтвердить медичні знання. І тільки після цього може почати працювати. Для лікарів після цього іспиту ще три роки потрібно відпрацювати помічником лікаря в Німеччині. І це настільки тривалий шлях, що люди на нього навіть не наважуються», – пояснює Василь Воскобойник.

Щодо Польщі, то в ній діє окрема державна програма, що дозволяє під відповідальність головного лікаря конкретної клініки чи шпиталю наймати українців. Вони можуть вивчати мову, вже працюючи, і там набагато нижчі вимоги.

«У Німеччині все складніше, і вони не будуть пом’якшувати свої умови саме через те, що мова йде про здоров’я та життя пацієнтів», – підкреслив Воскобойник.

Скільки українських лікарів у Німеччині

Харків’янка Сюзанна Кулик працює у відділені інтенсивної терапії в Університетській клініці Гамбургу. У Німеччину вона переїхала у 2016 році і з того часу встигла не лише підтвердити диплом, а й змінити спеціалізацію. Цей шлях дійсно не є легким та швидким.

«Але Німеччина пропонує кращу оплату праці, найсучасніші технології та систему навчання для лікарів після завершення освіти в університеті», – пояснює свій вибір Кулик.

У Німеччині наразі дійсно дефіцит медичних кадрів. «І особливо гостро він відчувається в таких галузях, як внутрішня медицина, анестезіологія, загальна практика – сімейна медицина, педіатрія та психіатрія», – розповіла Кулик МГ «Об’єктив».

Через нестачу медичного персоналу лікарі та медсестри обслуговують велику кількість хворих понаднормово. А німецькі пацієнти довше очікують на допомогу у відділенні невідкладної допомоги, на планове лікування або прийом до вузького спеціаліста.

Щоб подолати дефіцит, Німеччина активно залучає іноземних фахівців, тож ексхарків’янці довелося працювати з колегами з Польщі, Чехії, Бразилії, Філіппін, Сирії, Румунії, Ірану, Іраку, Марокко. Чимало в Німеччині й українських лікарів.

«За даними медичної статистики Німецької медичної асоціації за 2019 рік, на той час у Німеччині працювали 1684 українських лікарів. Після початку російської агресії проти України у лютому 2022 року щонайменше 1674 українські лікарі, які виїхали, подали заявки на отримання ліцензії на практику в Німеччині. Тож, нас буде скоро набагато більше», – зазначила Сюзанна Кулик.

У Польщі українські лікарі працюють втричі більше, ніж на батьківщині

Знадобилося три роки, щоб опанувати польську мову до рівня В-1, визнає харків’янин Козуб. Наразі для докторів це необхідна опція, тому що від 2026 року добре знання польської – обов’язкова умова для подальшої лікарської практики.

«Треба не сподіватися, що це споріднені мови і що ти увійдеш до лікарні та почнеш розмовляти нею. Граматика інша, інше значення слів. Пацієнт може оскаржити призначення, що він не порозумівся з українськими лікарями», – пояснює Козуб.

У Польщі функціонує додаток, де пацієнти обирають лікарів за рейтингом і відгуками. І там доктора можуть «захейтити», написати, що той не володіє мовою. І це буде ключовим моментом для потенційного роботодавця, коли український лікар шукатиме потім роботу, пояснює Козуб.

«Ніхто тебе нікуди не візьме, якщо в тебе немає ідеальної репутації. І чхати вони хотіли на те, що ти вмієш», – каже харків’янин.

Якщо порівнювати українську та польську медицину, то навіть невеличка лікарня далеко від Варшави має новітню апаратуру та якісний ремонт, визнає харків’янин. Натомість усе нівелює гострий кадровий дефіцит у лікарнях. Зробити МРТ або КТ можуть одразу після приїзду до лікарні за потреби, а от описання знімка інколи затягується на місяці.

«Анестезіологи – це просто катастрофа. Їх бракує настільки, що приватні клініки-мільярдери не можуть собі дозволити заповнити операційні хворими. Анестезіологу, котрий приходить до нас у клініку репродукції щосуботи, 65 років, другому – 63 роки. Працюють корифеї. Керівнику онко-гінекологічного відділення – 65-70 років. У Варшаві, в одній із дуже відомих клінік, найстаршому гінекологу 83 роки. Вона практично глуха, але інтелектуально в порядку. Тут лікарів виносять вперед ногами», – змальовує реалії польської медицини Козуб.

Працювати, аби сплатити оренду житла та прогодувати родину, доводиться втричі більше, ніж у Харкові, зізнається лікар. Натомість питання, чи є у планах повернення додому, зависає у повітрі.

«Я вже нічого не планую. Але у мене є зобов’язання перед дітьми», – каже лікар.