Із Франції – до Харкова: як група волонтерів уже 32 роки допомагає Україні

Матраци, сухе молоко для шпиталю, інвалідні коляски – волонтер та організатор асоціації Enfants de l’Ukraine Тетяна Дехайє перераховує гуманітарку, яку нещодавно відправила до Харкова. 

Допомога від французьких волонтерів їде до Львова, а звідти вже вирушає по всій Україні. Асоціацію допомоги українцям Enfants de l’Ukraine Тетяна організувала у Франції у 1993 році. Колишня одеситка на той час уже 7 років жила за кордоном. Виїжджаючи до чоловіка-іноземця з квитком в один кінець, Тетяна й подумати не могла, що одного разу СРСР розвалиться і вона зможе побачити рідне місто знову.

«Мене не хотіли відпускати до чоловіка, директор школи влаштувала збори, скликала всіх учителів. І заявила, що для неї батьківщина важливіша за особисте життя. Але мої колеги-вчителі проголосували за те, щоб я поїхала до чоловіка-француза. І мене випустили. Я тоді навіть мріяти не могла, що СРСР припинить існувати. І зараз, до речі, думаю, що Росія так само може розпастися, як розсипався Радянський Союз, в один момент», — розмірковує Тетяна.

У 90-ті у дитячих будинках взуття носили по черзі

На початку 1990-х, коли голод та безгрошів’я були вірними супутниками чи не кожної української родини, вона взялася допомагати колишнім землякам.

«Ми приїжджали до лікарень, нам відкривали шафи, де взагалі нічого, жодних ліків не було. У 1994 році потрапили до дитячого будинку, і нас потрясло побачене. Коли ми приїхали, виводили дітей на прогулянку. І вийшла лише половина дітей. Ми запитали: а де ж решта? А мені відповіли, що зараз ви все зрозумієте. Коли діти повернулися, з них зняли взуття. І одягли його на тих, що залишалися у дитячому будинку», — згадує Тетяна.

Возили гуманітарку фургонами – і спали у них

«У 90-ті ми збирали гуманітарну допомогу і спочатку самі возили її по всій Україні, зокрема й до Харкова. З державою ми, звісно, ​​не зв’язувалися. У нас були партнери по церквах, бо ми також є вірянами. Ми їздили до дитячих будинків, залишали прямо на місці всю їжу, одяг, бо тоді не було взагалі нічого. Привозили гуманітарку фургонами, спали ж на матрацах. Наша Асоціація не мала зайвих грошей на готель, у нас вистачало коштів тільки на дорогу, щоб оплатити бензин», – розповідає про перші роки роботи Тетяна Дехайє.

На початку 2000-х, коли Україна вже стала на ноги та не потрібно було возити гуманітарну допомогу колишніми обсягами, Асоціація Enfants de l’Ukraine започаткувала програму індивідуальної підтримки дітей із найбідніших сімей.

Тоді у поле зору французьких волонтерів потрапили діти із шахтарського міста на Львівщині Соснівка. Через вугільну промисловість вода в містечку була агресивною і провокувала у малечі хвороби зубів – флюороз та гіпоплазію. Корінні зуби в дітей з віком поступово чорніли, емаль сповзала – і це було масовим явищем. Тетяна та її Асоціація знайшла у Бретані (регіон у Франції) лікарів-стоматологів, які безплатно взялися лікувати маленьких українців.

«А потім із містом Геранда з Бретані та з водоканалом Соснівки ми зробили екологічний проект, щоб усунути проблему гіпоплазії та флюорозу у дітей. Місто Геранд дало 30 тисяч євро, за які на Львівщині закупили труби та поставили помпи, щоб качати чисту воду. Тому що до цього вода була лише 2-3 години на день – і дуже забруднена», – розповіла Тетяна.

Гуманітарну допомогу волонтери часто оплачують зі своєї кишені

У Франції на момент повномасштабного вторгнення РФ діяли п’ять благодійних організацій, які підтримують Україну.

Асоціацію українських жінок «L’Union des Ukrainiens de France» заснували ті, хто приїхав до Франції з України під час та після Другої світової війни. Багато українок працювали на фермах, а пізніше вийшли заміж за французів, але зберегли ментальний зв’язок з батьківщиною. А у 2022 році з’явилися нові волонтерські групи з уже нової хвилі біженців з України.

Звістка про вторгнення росіян 24 лютого 2022 буквально вибила Тетяну Дехайє з колії. Попри шок, вона досить швидко засукала рукави. 5 березня 2022 року відбувся мітинг, про який місцева влада на прохання Тетяни активно розповіла в медіа. До речі, раніше основними донорами асоціації Enfants de l’Ukraine традиційно були нормандці, які мали якист родичів в Україні.

«Французи до 2022 року небагато давали. Я сказала чоловікові, якщо мало принесуть, ми підемо до супермаркету Lidl, самі докупимо та заповнимо фургон. І ось 5 березня – і французи почали нести, нести, нести. Ми зібрали дуже багато грошей і купили три фургони. Два фургони, повні допомоги, відправили до України. Один фургон залишили собі, і він зараз служить нам, щоб забирати гуманітарну допомогу, ліжка, різне медичне обладнання», — розповіла волонтер.

Деякі «партнери» крали та перепродавали гуманітарку

Наразі фінансування вже не таке щедре, як у перший рік повномасштабного вторгнення – як і скрізь у ЄС відчувається емоційна втома від війни в Україні. Попри це, Тетяна продовжує збирати та відправляти гуманітарну допомогу колишнім співвітчизникам – харчування малозабезпеченим сім’ям з дітьми, медичне обладнання до лікарень та шпиталів, підтримує українських захисників. Наприклад, у 2022 році привезла допомогу харківським захисникам із «Кракена». А 2024 року відправляла гуманітарку військовим на Харківський напрямок.

Працює вона з людьми, перевіреними роками – деякі українські «партнери» намагалися красти та перепродувати допомогу асоціації, ніби не розуміючи, що вона не з кишені товстосумів.

«Зараз ми знімаємо приміщення складу в Дуврі за 720 євро на місяць, фінансуємо я та ще один знайомий, який надсилає щомісяця трохи грошей. І я продовжую працювати, не виходжу на пенсію, бо потрібно щомісяця тільки за це платити 720 євро, плюс потрібно сплачувати страховку машини, щорічне страхування асоціації. Ось зараз ми надіслали допомогу до України, заплатили за оренду машини 2300 євро. І це дуже мало, тому що у нас були такі машини, за які ми платили під 5000 євро – ми ж наймаємо 40-тонні фури у перевізників, щоб перевезти ті ж самі інвалідні коляски», – розповідає про волонтерські будні Тетяна.

Щоб наповнити фури гуманітаркою, Тетяна та учасники асоціації влаштовують різноманітні заходи, присвячені Україні: печуть пиріжки на продаж чи просто звертаються до пересічних французів за підтримкою в супермаркетах. І тепер, коли Європа опинилася без військової підтримки США, потенційну загрозу з боку Росії у Франції нарешті сприймають як реальну.

Читайте також: Учні Харкова – з подарунками від французів: до чого тут висадка в Нормандії