Сьогодні 3 квітня: яке свято та день в історії

3 квітня в різні роки народилися два відомі українські письменники Степан Олійник та Олесь Гончар, а у 1151-му – головний герой “Слова о полку Ігоревім”. У 1043-му коронували Едуарда Сповідника. У 1933-му український хірург вперше провів пересадку нирки людині. У 1948-му президент США Трумен підписав “план Маршалла”. У 1973-му відбувся перший дзвінок мобільним телефоном.

Свята та пам’ятні дати 3 квітня

3 квітня – Міжнародний день обслуговування доріг (відзначають у перший четвер квітня) та Всесвітній день водних тварин.

Також сьогодні: Всесвітній день вечірки, День народження мобільного телефону, День народження кавомолки, День народження штрихкоду, День дитячої йоги, День твіду.

3 квітня в історії

3 квітня 1043 на англійський престол коронували останнього короля з Вессекської династії, яка правила в країні з 519 року. То був Едуард Сповідник. Він правив майже чверть століття – до смерті в 1066 році.

“Історики розходяться в думках щодо досить тривалого, 24-річного, правління Едуарда. Його прізвисько відображає традиційне уявлення про нього як про людину “не від цього світу” та благочестиву. “Сповідник” відображає його репутацію святого, який не зазнав мученицької смерті, на відміну від свого дядька, короля Едуарда Мученика. Дехто зображує правління Едуарда Сповідника таким, що призвело до розпаду королівської влади в Англії та посилення влади дому Годвінів через внутрішню боротьбу, яка почалася після його смерті, коли не було спадкоємців престолу. Біографи Френк Барлоу та Пітер Рекс, з іншого боку, зображують Едуарда як успішного короля, енергійного, винахідливого та іноді безжального; вони стверджують, що норманське завоювання невдовзі після його смерті заплямувало його імідж”, — пише про цього короля англомовна Вікіпедія.

З народження Едуард був дуже далекий від королівського престолу. Для свого батька, короля Англії Етельреда Безрадного він був сьомим сином (всі старші діти були від попереднього шлюбу), а для матері Емми Норманської – першим. І саме мати зіграла більшу роль у його сходженні на престол, ніж батько. Правління Етельреда було тривалим, але з постійними “перервами” через війни з вікінгами, які періодично захоплювали англійський трон. Після особливо успішного для загарбників вторгнення мати Едуарда Емма разом з ним і двома молодшими дітьми втекла до рідної Нормандії. Отже, значна частина дитинства та юності майбутнього короля пройшла у вигнанні, поки в Англії ділили владу з вікінгами спочатку його батько, а потім старші зведені брати.

У процесі цього “ділення” престол захопив вікінг (принц Данії) Кнуд Великий. І тут мати Едуарда зробила “хитрий хід” і вийшла заміж уже за нового англійського короля. Дітей від Етельреда, зокрема Едуарда, вона залишила в Нормандії, а від нового чоловіка народила нового спадкоємця престолу – Хартакнута. Однак не змогла і його просунути на трон після смерті Кнуда – у нього були старші сини, і один із них (Гарольд) прийшов до влади. На цьому етапі до Англії або з власних амбіцій, або задля підтримки матері прибули Едуард та його молодший брат Альфред. Альфреду ця поїздка коштувала життя – його вбили як передбачуваного претендента на престол. Едуард провів успішну військову кампанію проти супротивників матері та відступив знову до Нормандії. Згодом король Гарольд вигнав Емму Норманську з Англії. Проте царював неспокійно і недовго – протягом трьох років, після чого помер у 1040 році. Трон дістався нарешті синові Емми від Кнуда – Хартакнуту. Саме він повернув до Англії зведеного брата Едуарда та проголосив своїм спадкоємцем. Харканут помер 8 червня 1042 року, після чого королем Англії став Едуард. Його коронацію провели у великодню неділю – 3 квітня 1043 року. Едуард не мав дітей, і після його смерті розгорнулася чергова битва за престол. Вона призвела до норманського вторгнення в Англію та приходу до влади Вільгельма Завойовника.

3 квітня 1151 року (іноді зустрічається інша дата – 2 квітня) народився головний герой “Слова о полку Ігоревім” – новгород-сіверський князь Ігор Святославич. Докладніше.

3 квітня 1908 року народився український поет-гуморист Степан Олійник. Докладніше.

3 квітня 1918 року народився автор романів “Собор” та “Прапороносці” Олесь Гончар.  Докладніше.

3 квітня 1933 року український хірург Юрій Вороний уперше у світі виконав пересадку нирки.  Докладніше.

3 квітня 1948 року дали старт реалізації “плану Маршалла”. Докладніше.

3 квітня 1973 року відбувся перший дзвінок мобільним телефоном. Докладніше.

3 квітня 1990 року над будівлею Львівської міської ради вперше урочисто підняли український національний прапор. Перед тим синьо-жовтий прапор освятили у греко-католицькому кафедральному соборі Святого Юра.

Церковне свято 3 квітня

Преподобного Микити, сповідника, ігумена обителі Мидикійської. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо 3 квітня гроза, то рік буде врожайним.

Якщо сильний вітер – то вночі будуть заморозки.

Якщо на березі вже з’явилися листя, то скоро потеплішає.

Що не можна робити 3 квітня

Не можна порушувати пост.

Не можна жорстоко поводитися з тваринами.

Не можна працювати по дому та в городі чи полі.