Сьогодні 7 квітня: яке свято та день в історії

7 квітня – Всесвітній день здоров’я. Цього дня 1827 року вперше у продаж надійшли сірники, що були виготовлені із сірки. У 1926-му ірландка Вайолет Гібсон робила замах на Беніто Муссоліні. У 1927-му провели першу телепередачу на велику відстань – з Вашингтона до Нью-Йорка. У 1944-му в СРСР ухвалили рішення щодо примусового переселення сімей ОУНівців. У 1994-му почався геноцид народу тутсі в Руанді. У 2014-му в Донецьку проголосили так звану “народну республіку”.

Свята та пам’ятні дати 7 квітня

7 квітня – Всесвітній день здоров’я, Міжнародний день пам’яті про геноцид у Руанді.

Відзначають також: Міжнародний день бобра.

7 квітня в історії

7 квітня 1827 року в продаж уперше надійшли сірники, що були виготовлені з сірки. Докладніше.

7 квітня 1926 року ірландка Вайолет Гібсон здійснила замах на життя італійського диктатора фашиста Беніто Муссоліні. Докладніше.

7 квітня 1927 року в США провели першу телепередачу на велику відстань – з Вашингтона до Нью-Йорка. Журналістам, які перебували в Нью-Йорку, показали виступ міністра торгівлі США Герберта Гувера (майбутнього президента), який відбувався у Вашингтоні.

7 квітня 1944 року НКВС СРСР прийняло директиву № 130 – про примусове виселення сімей ОУНівців до Красноярського краю, а також до Іркутської, Омської та Новосибірської області. Докладніше.

7 квітня 1948 року набув чинності статут Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Цього дня святкують Всесвітній день здоров’я.

7 квітня 1994 року розпочався геноцид народу тутсі в Руанді. Їхні ненависники цього дня вбили прем’єр-міністра Руанди Агату Увілінгіїмана, її чоловіка та кількох цивільних осіб. Докладніше.

7 квітня 2014 року сепаратисти проголосили в Донецьку так звану “Донецьку народну республіку”. Це сталося за тим самим сценарієм, який змогли реалізувати в Луганську та не змогли – в Харкові. Напередодні, 6 квітня, будівлю Донецької ОДА (так само як і Харківської) захопили учасники проросійських мітингів.

Подібні мітинги проходили в Донецьку з різною інтенсивністю, починаючи з моменту, коли в Україні перемогла Революція Гідності, а Янукович утік до Росії. Учасники акцій періодично вдавалися до насильства, захоплювали адміністративні будівлі тощо. При цьому місцеві жителі констатували появу в Донецьку “не місцевих” зі специфічною зовнішністю та російською говіркою, які активно включалися в протести та провокували заворушення. Противники Майдану та прихильники Росії розраховували на “кримський сценарій” – швидке та безкровне приєднання регіону до РФ. Однак не зважили на відсутність на території області російських військ (на відміну від Криму, де постійно був присутній військовий контингент Чорноморського флоту РФ). Сценарій передбачав спочатку формальне від’єднання Донбасу та Харкова від України та проголошення “незалежності” в результаті “референдуму”, а далі – звернення “молодої республіки” до РФ з проханням взяти її до свого складу (адже багаторазово порушена Путіним конституція РФ передбачає, що до країни не можна приєднувати території інших країн).

Захопивши 6 квітня будівлю Донецької ОДА, учасники сепаратистського руху так і не домоглися проведення засідання законної обласної ради – депутати відмовилися брати участь у шабаші, а насильницьким шляхом доставляти їх до зали не було можливості. 7 квітня учасники сепаратистського руху самі себе обрали депутатами, провели “засідання” та проголосили “Декларацію про суверенітет Донецької народної республіки”. Схожі події цього ж дня відбувалися в Харкові – у захопленій будівлі ХОДА. Проте вранці 8 квітня історію “республіки” та її “депутатів” тут відправив у прірву вінницький “Ягуар”.

У Донецьку ж депутати-самозванці прийняли звернення до російського керівництва із проханням ввести на територію регіону “миротворчий контингент” Збройних сил РФ. Уже 10 квітня прихильники так званої “ДНР” оголосили, що відбудеться “референдум” та почали формувати “виборчі комісії”. Сам “референдум” провели за місяць після цих подій – у травні. Однак, як відомо, до складу РФ “народна республіка” так і не потрапила – аж до осені 2022 року, часів повномасштабного вторгнення та Харківського контрнаступу. Та й після формального “приєднання” залишається відокремленим бандитським анклавом.

Церковне свято

7 квітня вшановують пам’ять преподобного Георгія, сповідника, митрополита Мітиленського. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо погода 7 квітня дощова, то літо буде мокрим і спекотним.

Якщо день сонячний і безхмарний – буде хороший врожай пшениці.

Якщо ластівки ще не прилетіли до 7 квітня, то весна буде холодною.

Якщо дме сильний вітер, то весна буде холодною й дощовою.

Що не можна робити 7 квітня

Не бажано ходити на природу, зокрема, рибалити, полювати чи відвідувати ліси.

Не можна робити великих покупок і витрачати багато грошей.