Сьогодні 11 квітня: яке свято та день в історії

11 квітня – Міжнародний день звільнення в’язнів нацистських концтаборів. У 1713-му підписали договори, що завершили війну за іспанську спадщину. У 1909-му заснували Тель-Авів. У 1945-му війська США звільнили концтабір Бухенвальд. У 1945-му заарештували митрополита Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого. У 1979-му в автокатастрофі загинув актор Леонід Биков. У 2022-му цього дня армія РФ закидала Харків мінами сповільненої дії.

Свята та пам’ятні дати 11 квітня

11 квітня – Міжнародний день звільнення в’язнів нацистських концтаборів.

Також сьогодні:  Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона, День підводного човна.

11 квітня в історії

11 квітня 1597 року у Варшаві стратили козацького отамана Северина Наливайка. Докладніше.

11 квітня 1713 року підписали першу серію договорів у рамках Утрехтського миру. Він завершив війну за іспанську спадщину, що охопила всі ключові країни Європи тих часів. У квітні мирні договори підписувала Франція – зі своїми противниками (Великою Британією, Республікою Сполучених провінцій Нідерландів, Пруссією, герцогством Савойським і Португалією). Надалі договори вже підписувала Іспанія та інші країни між собою.

Війна за іспанську спадщину розпочалася за часів французького “короля-сонця” – Людовика XIV – після смерті короля Іспанії Карла II. Карл мав важкі вроджені хвороби, він також не міг мати дітей. Інших спадкоємців чоловічої статі в іспанському королівському домі не було. Але були у двох інших споріднених домах – серед французьких Бурбонів та австрійських Габсбургів.

“З двох дочок Філіпа III Іспанського (дідуся Карла II) старша Анна вийшла заміж за Людовика XIII Французького, а молодша, Марія-Анна, вийшла заміж за майбутнього імператора Габсбургів Фердинанда III. Двоє синів від цих шлюбів, Людовик XIV та імператор Леопольд I, відповідно, одружився зі своїми іспанськими двоюрідними сестрами Марією-Терезою та Маргаритою-Терезою – дочками Філіпа IV і сестрами Карла II”, – пише енциклопедія Britannica.

Тобто обидва монархи – французький король Людовик XIV та імператор Священної Римської імперії Леопольд I – мали певні та приблизно рівні права на іспанську спадщину. При цьому сам Карл II заповів свою корону французам – онукові Людовика XIV – Філіпу, герцогу Анжуйському. Однак те, кому успадкувати – Бурбонам чи австрійським Габсбургам – було темою не лише для “розбірки” між двома претендентами, а й надважливою проблемою міжнародної політики. Адже таке збільшення впливу на європейському континенті однієї з країн суттєво порушило б хиткий баланс. Спочатку, поки питання спадкоємця Карла II (за його життя) було теоретичним, глави держав Європи підтримували то одного претендента, то іншого залежно від загальної політичної ситуації. Однак, коли Карл II помер і питання “кому дістанеться Іспанія” стало практичним, більшість європейських політиків прийшли до думки, що таке посилення й без того неслабкого та дуже амбітного Людовика XIV небезпечне. Водночас Леопольд I – досить безпристрасний і кволий, який уже програв ряд воєн – виглядав вдалим вибором. Крім того, Людовик встиг своїми діями та намірами суттєво нашкодити своєму іміджу в потенційних союзників.

“Коли Карл II помер 1 листопада 1700 року, Людовик XIV зіткнувся з дилемою: якщо він прийме заповіт, він зіткнеться з перспективою війни з Леопольдом I, який міг мати підтримку морських держав. Якщо він відмовиться від заповіту і підтримає  Другий договір про поділ (який передавав корону сину Леопольда – Ред.), то спадок (за умовами заповіту) перейде до Габсбургів, і Франції доведеться боротися за володіння, обіцяні договором. Оскільки війна здавалася неминучою в обох випадках, Людовик обрав першу альтернативу, визнавши Філіпа, герцога Анжуйського, Філіпом V Іспанським, – пояснює Britannica. – Війна могла б залишитися боротьбою між королем Франції та імператором, якби Людовик не діяв із зарозумілістю і не спровокував Англію та Сполучені Провінції (Нідерланди – Ред.) вступити у війну. У грудні 1700 року Людовик урочисто визнав права свого онука Філіпа залишатися в лінії спадкоємства французької корони (тобто повідомив світу, що в перспективі Іспанія та Франція об’єднаються в спільну наддержаву – Ред.). Після смерті (у вересні 1701 року) вигнаного англійського короля Якова II Людовик визнав сина Якова королем Яковом III (і таким чином налаштував проти себе королеву Англії Марію II та її чоловіка – правителя Нідерландів Вільгельма Оранського, а згодом – королеву Анну – Ред.) Протягом 1701 року він також чітко дав зрозуміти, що французькі купці в майбутньому отримають виключні права на участь у работоргівлі в іспанських колоніях в Америці”.

Тому війна, яка починалася в 1701 році як “Франція проти Священної Римської імперії”, вже за рік перетворилася на “Франція проти всіх”. Шальки терезів у цій війні постійно схилялися в різні боки – ситуація здавалася кращою то для Людовика XIV, то для його суперників. Головний суперник – Леопольд I – помер у 1705 році, проте його справу продовжив син Йозеф I. Мирні переговори безрезультатно тривали з 1706 року (їх розпочав французький король після низки військових невдач). Наприкінці війни ініціатива остаточно перейшла до Франції. Одним із вирішальних моментів стала смерть Йозефа I. Його спадкоємцем став брат Карл VI. Ні англійців, ні голландців не радувала перспектива допомогти йому заволодіти Іспанією, адже Карл уже об’єднав корону Священної Римської імперії та спадкові володіння Габсбургів в Австрії, Богемії та Угорщині. Отже, новий претендент залишився практично без підтримки союзників – проти потужного французького війська. Надалі мирні переговори пішли набагато ефективніше та завершилися Утрехтським миром. Головною його суттю була перемога Франції у боротьбі за іспанську спадщину – королем Іспанії став онук Людовика XIV – Філіп V, який започаткував династію іспанських Бурбонів. Однак і “королю-сонцю” довелося дещо поступитися: Філіп зрікся претензій на престол Франції. Тож ідею об’єднання двох країн реалізувати не вдалося. Також договори передбачали певні взаємні територіальні поступки країн-учасниць війни (переважно ділили колонії).

11 квітня 1909 року заснували друге за значущістю місто Ізраїлю – Тель-Авів. Докладніше.

11 квітня 1945 року радянські “освободители” заарештували митрополита Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого, а також низку єпископів і владик. Докладніше.

11 квітня 1945 року відбулося повстання в’язнів у концтаборі Бухенвальд та його звільнення військами США. Саме цю дату обрали Міжнародним днем ​​визволення в’язнів нацистських таборів. Докладніше.

11 квітня 1979 року в автомобільній катастрофі загинув український радянський актор та кінорежисер Леонід Биков. Докладніше.

11 квітня 2022 року армія РФ скинула на Харків міни уповільненої дії. Докладніше.

Церковне свято 11 квітня

11 квітня вшановують пам’ять священномученика Антипи, єпископа Пергама Асійського. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо хмари рухаються швидко, буде спекотна погода.

Якщо день ясний, то погода найближчим часом буде гарною.

Якщо береза дає багато соку, то літо буде дощовим.

Що не можна робити 11 квітня

Не можна рубати дерева.

Не можна збирати березовий хмиз і ламати гілки берези.