Історичні будівлі Харкова: чи буде «друге життя» після руйнацій

Чи є шанс відреставрувати старовинні будівлі, пошкоджені росіянами, та навіщо це потрібно Харкову, розбиралася МГ «Об’єктив».

«Реставрація під час війни не передбачена Кабміном»

Порівнюючи сьогоднішні руйнування Харкова та руїни після Другої Світової війни, відомий харківський архітектор-реставратор Володимир Лопатько каже, що у 40-х роках минулого століття місто постраждало істотніше. Легендарний Держпром залишився без вікон, а сусідня будівля університету стояла понівеченою після бомбардувань. Обидва пам’ятники конструктивізму у 50-их роках XX сторіччя капітально відремонтували, щоб ті швидше почали працювати. А до фахової реставрації руки дійшли ще пізніше. А, наприклад, постраждалий від війни Покровський собор вчені почали відновлювати лише у 1970-х.

В умовах нинішнього воєнного часу реставрувати – це взагалі гріх, вважає Лопатько. Як витрачати гроші на вітер, бо завтра ракета знову прилетить.

«І такі приклади були. Ось ми зробили проєкт і почали відновлювати вікна у центральному корпусі Каразінського університету. Там їх вилетіло близько 800. Ми підібрали пластикові вікна кольору, що нагадує червоний дерев’яний. Поставили їх – і знову ракета. І близько 400 вікон «накрилося». Але це консервація, ремонт, коли потрібно, щоб об’єкт працював. Але не реставрація. І тому в постанові Кабміну №1342 у військових умовах прописані протиаварійні та консерваційні роботи, які закривають будівлю, щоб вона не руйнувалася, і можна було б навіть її експлуатувати. А реставрація не передбачена взагалі», – докладно пояснює Лопатько.

Наразі він, як науковий керівник, займається консерваційними роботами на близько 15 знакових для Харкова об’єктах, серед яких Держпром, Палац праці, Художній музей, Північний корпус Каразінського університету, музей природи.

Читайте також: Скільки пам’яток архітектури зруйнували в Харкові росіяни, повідомив мер

«У Художньому музеї не лише дах, вікна посипалися, і у дворовій частині сильно постраждала будівля, та й усередині. Знайшовся грант – підремонтували підлогу, стелі. Я поміняв фон стін у трьох залах, увів нейтральний відтінок. Це не реставрація чистої води, але вона має ремонтно-реставраційний характер», – розповідає Лопатько.

Палац праці зруйнувала дивна ракета

У багатьох історичних будівлях консервацію не можна починати без правильно зробленої документації. І тут багато залежить від власників будівлі та їхньої ініціативності. Тому одні історичні споруди закривають від подальшого руйнування оперативно, а інші не перший рік стоять без консервації. Так, будівлю Президії Національної академії правових наук України, пошкоджену внаслідок ракетного удару, вже законсервували. А старовинний блакитний будинок, що поряд із міськрадою, є сьогодні сумним видовищем. Реставратори називають його «люксом», але як не намагалися, не змогли допомогти будівлі – вона у приватних руках, власники за кордоном та, ймовірно, не дуже опікуються її долею.

«По Палацу праці прилетіла якась дивна ракета, яка вибухнула, зруйнувала дахи, потріскалися всі перегородки, вони там дерев’яні, вікна повилітали, фасади побиті, але вогню не було», – описує характер пошкодження будівлі Лопатько.

Читайте також: Зруйнована історична будівля Харківського апеляційного суду (фото)

Власники намагалися законсервувати Палац праці самотужки, але потім заручилися допомогою професіоналів.

Харківщина лідирує за кількістю пошкоджених об’єктів культурної спадщини

На сьогодні в Харкові пошкоджені понад 500 об’єктів культурної спадщини, втомлено констатує колега Лопатько архітектор-реставратор Віктор Дворніков.

Об’єкт культурної спадщини – досить об’ємне поняття, яке фахівці застосовують і до історичної забудови, яка формує обличчя старовинних міст, і до власне пам’яток архітектури.

«Об’єкт культурної спадщини – це та ж сама пам’ятка, але без диференціації, має вона охоронний статус чи не має. Скільки з них є власне пам’ятками, я назвати не можу, але це понад 300 об’єктів. По області ми змогли дослідити близько 150 об’єктів. Але ситуація дуже динамічна, ми не можемо наводити об’єктивні цифри по районах, наближених до зони бойових дій», – зазначає Дворніков.

Яскравий приклад – Куп’янськ, де була історична забудова і чимало пам’яток архітектури, але сьогодні місто постійно під щільним вогнем росіян. І, судячи з відео правоохоронців, більшість будівель у Куп’янську значно пошкоджені або взагалі зруйновані вщент.

«Загалом, у Харківській області пошкоджених об’єктів культурної спадщини близько 700. Що робить нас сумним лідером по Україні. Тому що на другому місці – Херсонська й Одеська області, де їх у рази менше», – каже Дворніков.

Декоративні елементи зруйнованих будівель потрібні для реставрації

Щоб мати змогу полікувати зранене місто та відновити зруйновані будівлі, Віктор Дворніков та його однодумці на місці прильотів збирають важливі елементи декору – вікна, двері, фрагменти ліпнини та кам’яного оздоблення. Завдяки їм можна буде не лише відреставрувати, а саме зберегти автентичність будівлі, наголошує архітектор.

«Важливість спадщини – в тому, що вона формує ідентичність громади. Люди асоціюють себе з певним середовищем. Коли ми кажемо, «я – харків’янин», люди думають саме про певний вигляд міста. А по-друге, спадщина є джерелом історичної інформації. І якщо ми щось відтворюємо, перероблюємо, навіть якщо воно буде дуже схожим, воно перестає бути історичним артефактом», – пояснив Дворніков.

Наразі в Харкові існує робоча група оперативного реагування на пошкодження РФ об’єктів культурної спадщини. Якщо росіяни зруйнують пам’ятку архітектури, цей орган має швидко узгодити, щоб елементи старовинної будівлі вивезли на спеціальний майданчик, де їх розсортують і будуть зберігати під укриттям до подальшої реставрації.

Тепер, на жаль, повністю втрачені уламки розкішної старовинної садиби Павлових на Полтавському шляху, 13 (побудованої у 1832-му, росіяни зруйнували її 6 липня 2022 року). Також немає елементів будівлі з вул. Гольдбергівської, 77, де був Харківський фаховий коледж транспортних технологій, (побудована у 1914-1915 рр., зруйнована 3 листопада 2023 року), і колишнього прибуткового будинку на вул. Свободи, 8 (у 1911 році побудований, зруйнований 14 березня 2022 року).

«Але навіть без втрачених елементів можна буде відновити чимало будівель, тому що збереглося безліч фотофіксацій у любителів, в архівах. І ми, працюючи в Інституті реставрації, обміряли чимало пам’яток архітектури. І проєкт садиби Павлова у мене також зберігся», – запевняє Лопатько.

Історична забудова у мирний час допомагає конкурувати за бізнес і людей

Усі старовинні будівлі у комплексі створюють історичне середовище у Харкові, пояснює Дворніков. А ще вони є аргументами, що доводять історичні факти, якими сьогодні росіяни намагаються жонглювати.

«Зрозуміло, що визначні пам’ятки мають сакральне значення: Держпром, наші собори. Але цінною є також і фонова забудова, яка створює певний масштаб. Тому що якщо залишається, наприклад, один Успенський собор, а навколо нього буде лише сучасна забудова, то цінність власне Успенського собору буде знівельована, тому що він буде виглядати як якийсь неприродній елемент», – наголошує Дворніков.

У мирному житті історична забудова допомагає конкурувати не лише за туристів, а й за нових мешканців і бізнеси, що приходять до міста.

«Це очевидний факт, що міста, які мають історичне середовище, історичну забудову, історичні ареали більш привабливі для бізнесу. І чим більше у нас буде збережено спадщини, тим більш конкурентним Харків буде з економічної точки зору», – підсумовує Дворніков.