«Бюлетенів буде багато» – харківський політолог Авксентьєв про ймовірні вибори

Чого чекати від можливих виборів в Україні та чи переобиратимуть мерів, в інтерв’ю «Об’єктиву» розповів політолог Антон Авксентьєв.

У першій частині нашої розмови: чи йде підготовка до виборів, у якому стані реєстр виборців, наскільки реально організувати голосування військових, ВПО та українців за кордоном і чи будуть «каруселі».

Перевіряють стан виборчих дільниць

– Видання The Economist повідомило, що Володимир Зеленський готується йти на другий термін на президентських виборах, які нібито мають відбутися вже в липні. Є зараз маркери, що вказують на інтенсивну підготовку до виборів в Україні та в Харкові зокрема?

– Ця тема є не те, щоб другорядною, але похідною від військової ситуації та перемовин, які зараз тривають. Але ми повинні розуміти, що одного дня все це жахіття справді завершиться, і ми перейдемо до формату передвиборчої кампанії. Я дуже сумніваюся, що це буде липень, але вірю, що в ОП є декілька планів. І принаймні один передбачає вибори. Це видно з організаційних моментів і зі змістовних. Про змістовні я маю на увазі певні політтехнології на кшталт роздачі в грудні тисячі гривень усім українцям. Це класика передвиборчого популізму, як на мене.

– А як щодо організаційних?

– Нещодавно бачив в одному з освітянських телеграм-каналів скрин документів, що київським вишам надійшло розпорядження надати оновлену інформацію щодо стану виборчих дільниць таких приміщень, як студентські гуртожитки. Тому, напевно, йде зондування ґрунту щодо можливості проведення виборів.

У Харкові зруйнована понад сотню шкіл: де голосувати?

– Наскільки доцільні зараз розмови про вибори і власне вибори?

– Коли кожен ранок починається зі статистики, скільки за ніч загинуло харків’ян від «шахедів» чи ракет, справді трошки дивно може виглядати розмова про вибори. Але одного дня це завершиться. Тому я вважаю, що підготовку точно треба проводити. Ми зазвичай голосували в школах. Понад сотня шкіл в Харкові зруйнована ракетами. Де це буде відбуватися? Там повинні бути укриття чи не повинні? Як це все буде? Оці всі організаційно-підготовчі речі мають бути зараз, а не відкладати їх на останній момент, коли вже буде припинення вогню, і всі кинуться терміново проводити вибори.

– Скільки потрібно часу, щоб відновити реєстр виборців?

– Мені дуже хочеться вірити, що робота над цим вже триває, сподіваюся, декілька місяців, чи може понад рік. Я нагадаю, що Центральна виборча комісія протягом останніх трьох років мала бюджети з сотнями мільйонів гривень. Зарплати, зокрема, керівного складу і не лише, це сотні тисяч гривень на місяць. Виборів ніяких не було, вони всіляко це підкреслювали і аргументували, чому це неможливо. Але ж ЦВК на роботу ходили, щось вони робили. Тому мені дуже хочеться вірити, що робота над оновленням реєстру в якомусь вигляді все ж таки відбувалася.

«Бюлетенів буде багато, рахувати буде важко»

– Щодо липня, який фігурував у публікації The Economist, шанси близькі до нульових.

– Чому?

– За чиним законодавством Верховна Рада приймає постанову про призначення дати виборів, і 90 днів – це виборчий процес на президентські перегони. Щодо парламентських – трошки інша процедура, рішення приймає ЦВК, а н Верховна Рада, і там 60 днів. Але я взагалі не вірю в сценарій, де спочатку йдуть парламентські, а потім президентські. ОП це абсолютно невигідно. Я більше схиляюсь до того, що це будуть зв’язані вибори, президентські та парламентські одночасно, можливо, ще й місцеві.

– Не вистачить часу на підготовку?

– Просто рахуємо: припустимо, що у нас 9 травня закінчується військовий стан. 10 травня ВР збирається, і далі три місяці: 10 червня, 10 липня, 10 серпня. Тобто липень ніяк не може бути. Я думаю, що найближча ймовірна дата президентських виборів у 2025-му, а ймовірність цього справді падає, – це кінець жовтня 2025-го року.

– І в кінці жовтня 2025-го мали б відбуватися і місцеві вибори…

– Так, добігає кінця п’ятирічна каденція, яка почалася в кінці жовтня 2020-го року. Тому нас можуть очікувати зв’язані вибори, і ще й на додачу якийсь референдум для суспільної легітимізації тих перемовних рішень щодо зупинки війни або припинення вогню, або яке там буде формулювання. Це можуть бути вибори усіх трьох рівнів, ще й референдум. Бюлетенів буде багато, рахувати буде важко.

Як голосуватимуть ВПО, військові та чи варто чекати на «каруселі»

– Чи можна буде реалізувати вибори в усіх областях України?

– Не те, що можливо, а необхідно в усіх, які буде контролювати уряд. Я дуже погано ставлюся до ідей, що на певній території вибори будуть скасовані, відтерміновані. Тому що потім мешканці цих регіонів можуть сказати новій владі: «Ми вас не обирали». А з іншого боку ми начебто відмовляємося від цієї території. У нас були схожі прецеденти у 2015 році – на Донеччині, Луганщині не обирали обласні ради на місцевих виборах. Такі історії не можна повторювати.

– Військові зможуть проголосувати?

– Якщо ми моделюємо ситуацію виборів, це передбачає, що в нас є припинення вогню. У нас мільйон військових, чимало в окопах, де буде вкрай важко організувати голосування. Вони розпорошені по всій країні, у гарнізонах. Їхнє місце реєстрації не співпадатиме з місцем фактичного перебування. Треба буде зробити процедурні механізми, щоб вони змогли проголосувати. Але я думаю, що більшість зможе проголосувати.

– А військові зможуть балотуватися?

– Прямих заборон законодавства на це немає. Воно містить заборону на членство в політичних партіях, але це насправді не є перепоною, тому що можна бути висуванцем від якоїсь партії на парламентських виборах, але не бути її членом. Але можуть бути якісь неформальні заборони висуватися військовим.

– Я вважаю, що це неспівпадіння з місцем реєстрації дає шанс тим, хто захоче скористатися ситуацією і влаштувати виборчу «карусель». Ми пам’ятаємо, як «Партія регіонів» використовувала каруселі на виборах 2010 року, щоб Віктор Янукович переміг.

– Це стосується перш за все ВПО, яких кількісно більше. Тобто ми розуміємо, що в нас мільйони людей в межах України, але їхнє місце фактичного перебування не співпадає з містом реєстрації. І не всі з них зареєструвались як ВПО в ЦНАПі. Тому це серйозна проблема. Щодо можливостей «каруселей» – це актуальніша тема для місцевих виборів насправді, ніж для загальнонаціональних. На загальнонаціональних це не так вже і важливо, де саме будуть голосувати. А в нас на останніх місцевих 2020-го року були приклади «виборчого туризму», коли в маленьких громадах на березі Чорного моря, де дуже дорога земля, перереєстровували багато начебто «переселенців», які тисячами голосували і відповідно змінювали результати.

«В ОП не зацікавлені, щоб українці за кордоном голосували»

– Як українські біженці з-за кордону зможуть проголосувати? Далеко не всі живуть у Берліні, Мюнхені або Парижі, чимало українців розпорошені по невеличких містечках і селах ЕС. І мені важко уявити, що в Німеччині всі 900 тисяч дорослих біженців підуть до посольства в день виборів.

– Мені здається, що лише маленький відсоток українців, які зараз за кордоном, реально зможуть проголосувати. І це питання, як на мене, впирається в політичну волю. Я вважаю, що Офіс президента насправді не зацікавлений в тому, щоб вони проголосували. У нас немає якоїсь об’єктивної соціології, якій би ми могли на 100% довіряти стосовно настроїв українців за кордоном. Але в мене є таке передчуття, що багато з цих українців доволі скептично ставляться до ОП, персонально до Зеленського, особливо, якщо ми кажемо про чоловіків.

– Чому ви вважаєте, що ставлення не дуже позитивне?

– Якщо ми згадаємо всі заяви, ініціативи, які за останні три роки центральна українська влада озвучувала, деякі починали реалізовувати стосовно українців, що виїхали. Було дуже багато принизливих речей. Тому мені здається, що, розуміючи електоральний настрій біженців в ЄС, в ОП створять якусь красиву картинку, що вони зробили все від себе залежне, а те, що українці не захотіли їхати до посольства – це значить, що вони не дуже турбуються за майбутнє своєї держави. А агресивний медіапул ОП, умовні Іванови і Петрови будуть дуже активно просувати наратив, що ці люди взагалі не мають права вирішувати долю України, тому що поїхали і втратили його.

– А яку картинку зроблять в ОП? Ну не можна же проігнорувати 5 мільйонів громадян за кордоном!

– Я думаю, буде якийсь аналог «єЧерги», тобто не буде електронного голосування в «Дії», але українцям за кордоном запропонують, що кудись там подайте свої дані, тому що теж дуже невеликий відсоток на консульському обліку. Що кожен повинен кудись там зареєструватися, подати дані, вам прийде SMS-ка, приїжджай до Берліна за такою-то адресою о 9:15, проголосуєш. А те, що ти не приїхав, бо за сотні кілометрів звідти був – твої проблеми.

У другій частині інтерв’ю, яке вийде 24 квітня, читайте про те, як змінився електорат Харківщини і чи є він патріотичним, куди подінуться депутати від проросійських партій і хто голосуватиме за них. А ще хто очолить партії військових, чи виставлятиме чинна влада  свого кандидата на виборах мера Харкова і чому начальник ХОВА Олег Синєгубов досі не зайняв місце Ігоря Терехова.