Політолог – про лобістів Терехова, амбіції Немічева та Фельдмана в «Азові»

Як змінився електорат Харківщини і чи є він патріотичним, в інтерв’ю МГ «Об’єктив» розповів політолог Антон Авксентьєв.

А ще – куди подінуться депутати від проросійських партій і хто за них голосуватиме, хто може очолити «партії військових», чи буде діюча влада виставляти свого кандидата на виборах мера Харкова і чому начальника ХОВА Олега Синєгубова не зробили начальником Харківської МВА, змістивши Терехова. Це друга частина інтерв’ю. У першій Авксентьєв оцінив ймовірність проведення виборів в Україні, підготовку до них, можливі терміни проведення та організаційні проблеми, що можуть виникнути.

Колишні регіонали та ОПЗЖ пройдуть ребрендінг задля виборів

– У нас є така когорта депутатів колишньої ОПЗЖ, ексрегіоналів, які голосують в унісон зі «Слугами народу» в парламенті за всі, в тому числі дуже неоднозначні законопроєкти. Куди їх можуть пристосувати на наступних виборах? У якихось виборчих списках вони з’являться?

– У 2022-му році справді була дилема, що робити з депутатами від заборонених партій всіх рівнів Верховної Ради і місцевих рад. І де-факто ми побачили, що заборона партій ні на що не вплинула. Були зареєстровані законопроєкти, як їх позбавляти мандатів. Але це все з політичної волі Офісу президента заблокували. На технологічному сленгу найчастіше цих депутатів називають «військовополонені». Бо вони в дуже ризикованому статусі та всіляко демонструють свою політичну лояльність. Вони навіть більш дисципліновано голосують за законопроєкти ОП, ніж власне фракція «Слуга народу».

– У Юрія Бойка, якого ніхто не чіпає, буде свій проєкт?

– Я знаю, що в них вже є перейменована партія «Соборність», яку вони купили. Ніколи не здогадаєтеся, який це креатив – «За мир та життя». Вони, напевно, йтимуть своїм проєктом, але це буде «молодший партнер» для «Слуг Народу», тому що вони будуть неформально допомагати в майбутній коаліції, як це зараз відбувається. Буде партія Бойка, можливо, їх буде декілька, ми звикли думати, що «синє поле» завжди домовляється, а «помаранчеві» – ні, але це не зовсім так. У 2019 році окремо йшли ОПЗЖ і окремо Опозиційний блок, на який робив ставку Ринат Ахметов – і програв.

– Хто ще змагатиметься за прихильність колишніх виборців Януковича?

– Десь на цьому електоральному полі я бачу проєкт Дмитра Розумкова, хоча вони всіляко наголошують, що центристи. Останні візити Разумкова були на Івано-Франківщину та в Чернівецьку область, але з точки зору електоральної бази не в Чернівцях електорат Разумкова. Він теж десь в урбанізованих поясах Півдня і Сходу, умовно Харків, Одеса, Дніпро. Писали, що в тандемі Бойка-Льовочкина не все так однозначно, та, можливо, в них будуть окремі проєкти. У Столара може бути своя партія. Там є багато грошей, певні домовленості, що їх зараз не чіпає ОП, і треба конвертувати фінансовий капітал в політичний, щоб захищатися, бути присутнім в політиці та продавати свою потрібність.

Райнін залишиться ляльководом

– А як щодо «місцевих зірок» команди колишніх регіоналів різних часів? У нас є Володимир Скоробагач, Михайло Добкін, що став священником взагалі, Дмитро Шенцев, Ігор Райнін, Олександр Фельдман. Ми їх десь побачимо найближчим часом?

– В усіх дуже різні історії. Скоробагач втік із країни, не повернеться, по ньому кримінальні справи. З Шенцевими схожа історія, але він може підтримувати вплив через своїх «фунтів». Добкін реалізує програму християнських соціалістів. Можливо буде балотуватися, може десь ще побачимо. Райнін – це сірий кардинал, я не думаю, що він буде особисто кудись балотуватися. Він залишається, здається, депутатом Харківської обласної ради. І там не дуже впливає на процеси, перебуває в опозиції. Можливо, буде ще гратися в політику, фінансувати якісь політичні проєкти, але точно буде не флагманом, а ляльководом в цих проєктах.

Фельдман не піде до «Азову»

– А як щодо Фельдмана?

– На відміну від усіх попередніх, Олександра Фельдмана можна було побачити з перших днів вторгнення в Харкові. Він продовжував свою діяльність. Я б його, чесно кажучи, від цієї кампанії все ж таки відокремлював. Те, де ми його побачимо, залежить від того, якою буде виборча система на парламентських. Якщо буде не суто партійна з пропорційною системою, зі списками – закритими чи відкритими, а буде, як останні три виборчі цикли, змішана з мажоритарними округами, якщо у Фельдмана буде можливість самовисуванцем обратися в його окрузі 174-му, Новобаварському, Холодногірському районах, він це зробить. І йому не треба бути членом якоїсь партії.

– А якщо виборчі правила зміняться?

– А якщо буде тотальна «партизація» та не можна йти самовисуванцем, ну, тоді доведеться обирати. І я думаю, що це природно буде якесь з політичних об’єднань, від цього умовного «синього поля». Я не думаю, що Олександр Фельман буде в «партії військових», в «Азові» ми його навряд чи побачимо.

Електоральний ландшафт не такий патріотичний, як здається

– Харківські політичні гравці можуть якось спиратися на своє колишнє електоральне поле? Олександр Фельдман був впевнений в електоральній підтримці. І неодноразово це доводив. А що буде тепер? Далеко не всі, хто мешкає тепер в тих районах, це харків’яни.

– Якщо залишилось там принаймні три чверті виборців, які пам’ятають Фельдмана, то я думаю, що цього буде достатньо. Він там переобирається, якщо я не помиляюсь, з 2002 року. І він був єдиним у Харкові у 2019-му, хто переміг зеленого кандидата від «Слуг народу». Але низька ймовірність, що буде така виборча система з мажоритарними округами.

– Депутати і кандидати розуміють, хто їх буде обирати?

– Взагалі стосовно зміни всього електорального ландшафту, зміни демографії на Харківщині, – це те, чим зараз мають займатися штабні аналітики, якщо вони вже зароджуються. Тому що, коли ми знаходимося у своїх інформаційних бульбашках, ми чуємо лише відлуння власних думок, і цьому дуже сприяють алгоритми соціальних мереж, коли ми спілкуємось лише в межах прогресивного патріотичного фейсбуку. А потім так подивимося, що ці патріоти пишуть нам з Праги, з Берліна, то треба трошки вимикати цей режим і цікавитися, а що зараз думає 60-річна, умовно, бабуся з Краматорська, яка переїхала сюди, мешкає в гуртожитку для ВПО і всіх ненавидить. Що вона хоче, які меседжі будуть її торкатися? І от тоді ми краще зрозуміємо електоральний ландшафт Харкова. Він далеко не такий патріотичний, як це може здаватися.

«Багато людей ховаються від слідства в армії»

– Дехто з персонажів харківського політикуму, проти яких відкрили кримінальні справи, – Гладкоскок, Товмасян – вирушили до війська. Яка вірогідність, що ми їх побачимо знову на політичній арені, враховуючи те, що вони не до штурмових батальйонів подалися?

– Дуже багато людей переховуються від слідства у війську. Це правда, на яку не треба закривати очі. Я думаю, в нас вже є сотні тисяч потенційних політиків, кандидатів, депутатів місцевої ради, у яких є світлина в пікселі на фоні таблички «Куп’янськ». Це буде непоодинока історія. Але ось ці особи ніколи не належали до вищої ліги ані загальнонаціональної, ні харківської політики. І своїм обранням до Харківської обласної ради завдячували якраз партизованій системі, голосуванням за відповідні партії «Слугу народу» та ОПЗЖ, якщо вже конкретно по Товмасяну і Гладкоску. Можливо, ми їх побачимо, можливо, ні, але це не вирішальні фігури для нашого політичного майбутнього.

Залужний, Білецький, Немичів

– Військові на виборах. Це буде якась окрема партія чи партії, чи в кожній блок із волонтерами та військовими?

– Зрозуміло, що кампанія буде дуже мілітаризована, але конкретно це буде одна «партія військових», або в кожного олігарха буде своя «партія військових», або всіх військових розпорошать по всіх партіях, задля вітринної першої п’ятірки списку. Може бути по всякому. Якщо згадувати досвід 2014 року, то у політсили «Нацкорпус» були дуже низькі відсотки. Вони нікуди не пройшли як окрема партія військових. А партія, яка технологічно в дуже короткій кампанії зробила оцю вітрину в камуфляжі, а потім всі наші друзі бізнесмени, партія «Народний фронт», вона перемогла у 2014-му. Мені здається, що другий сценарій більш робочий. І всі партії намагатимуться це робити.

А щодо окремої партії військових, найбільше шансів я бачу в команди Білецького, я навіть не знаю, як це буде називатися, «Азов» чи «Третя штурмова», чи який бренд інший придумують. Як я бачу, в цього проєкту хороші спонсори, називають, перш за все, Ахметова. І медійна активність Білецького протягом останніх місяців доволі критична до Офісу президента, він в інтерв’ю дуже багато нелояльного висловлював.

– А як щодо Валерія Залужного?

– Якщо буде Залужний на президентських, буде блок Залужного на парламентських і, можливо, на місцевих. Якщо не буде Залужного на президентських, відповідно, ніякого його блоку теж не буде. У цього проєкту, як умовної партії військових, як на мене, перспективи електоральні вищі.

– А як щодо Костянтина Немичева, засновника «Кракена»? Він брав участь у мерських перегонах, поступився Терехову, Добкіну та Скорику.

– Якщо Білецький і «Азов» підуть на вибори, то флагманом харківського осередка буде Немічев. Це виглядає органічно. Він дуже амбітний політичний діяч, рано почав балотуватися на Харківщині. І я думаю, що якщо буде припинення вогню та виборчий процес поновиться, то ми його точно побачимо у Харкові, він буде балотуватися, і його шанси будуть виглядати вже трошки краще, ніж у 2020 році.

В ОП нормальна комунікація з Тереховим

– Якщо припустити, що будуть місцеві вибори, і, можливо, перевибори мера Харкова, діюча влада виставлятиме свого кандидата на противагу Терехову? І наскільки це буде ефективним рішенням?

– Якщо діюча влада буде на той момент Офіс президенту, «Слуги», і вся ця єрмократія, яку ми спостерігаємо, то я думаю, що вони не будуть виставляти свого кандидата. Вони дуже обпіклися у 2020 році на Кучері (Олексій Кучер, у той час голова Харківської ОДА – Ред.). У Кучера був ганебний результат, маючи адмінресурс, партійну вивіску тоді ще популярної «СН» він посів 3-тє місце, 7%. І не тільки в Харкові, по всій країні вони програли вибори місцевим елітам.

– То вони не боротимуться із Тереховим?

– Я думаю, що в ОП зараз нормальні робочі стосунки з Тереховим, на відміну від проблемних стосунків з іншими мерами мільйонників. Блогер Лачен, котрий, як на мене, співпрацює з ОП, нещодавно видав промовистий маніфест «Київ без Кличка, Одеса без Труханова, Дніпро без Філатова». Про Терехова нічого. Терехова часто на таких каналах ставлять в приклад. Він не в «чорному листі» на телемарафоні. Тобто є всі свідчення, що з ним є робоча комунікація по всіх питаннях, які Офісу потрібні, зокрема. І тому навіщо змінювати, коли воно працює, тим більше, що змінити буде доволі важко, і якогось чергового кандидата з зеленим прапорцем Харків не обере.

– Якщо Синєгубов захоче балотуватися в мери, які в нього шанси?

– Якщо б Синєгубов хотів балотуватися в мери й у нього було достатньо лоббі в Києві, то в Харкові вже давно була б створена військова адміністрація населеного пункту. «Слуги» мають зараз на своєму боці весь адмінресурс і всю судову владу. А з військовими адміністраціями це взагалі дуже просто. Якби хотіли тут зняти Терехова і призначити Синєгубова керувати бюджетом, який у чотири рази більший за обласний, це б вже зробили. Якщо це не зробили, значить Синєгубов це або не захотів протиснути, або його лобісти в Офісі менш сильні, ніж лобісти Терехова.